Фото з відкритих джерел

Одним із найвідоміших виявів національної гордості стало вітання "Слава Україні!", яке здавна відображає дух та спадщину нашої величної країни. Історія цього виразу датується ще серединою XIX століття, коли він вперше з’явився у віршах видатного Тараса Шевченка.

Читайте також: 5 квітня підписали Конституцію Пилипа Орлика: як Україна отримала першу конституцію в світі

У його творі "До Основ'яненка", опублікованому у першому виданні "Кобзаря" 1840 року, прогресивні ідеї свободи та гідності переплелися зі словами: "Наша дума, наша пісня, не вмре, не загине...От де, люде, наша слава, Слава України!". Ці рядки відображали дух боротьби за національну незалежність та гідність, які стали символом для поколінь українців.

Іншим відомим прикладом використання цього виразу стало вірш Павла Чубинського "Ще не вмерла Україна", де вже в 1862 році відзначалася незламна сила та незнищенна гідність українського народу. Проте, насправді вітання "Слава Україні!" набуло свого особливого значення під час утворення державного гімну України. Олександр Коваленко, один із ключових діячів українського національного руху на межі XIX-XX століть, згадував про перші використання цього вислову як вітання.

Фото з відкритих джерел (Олександр Коваленко - четвертий зправа у верхньому ряду)

Харків, кінець 1890-х. Микола Левитський, видатний діяч кооперативного руху, прибуває до міста в пошуках нових ідей та співробітників. Проте, навіть таким досвідченим чоловікам доводилося заблукати в лабіринтах. Тільки спів вітчизняних мелодій, який лунав із віддалі, вказав йому шлях. Це був студент, який виконував неповторний гімн української нації: "Ще не вмерла Україна". Спів і патріотизм з'єднали двох чоловіків, які знали важливість моменту. Мовчазна згода народжує великі вчинки, і Микола Левитський, першим подякувавши студентові, вигукнув: "Слава Україні!". Відповіддю було: "Навіки слава".

Згадуючи ці події у своїх спогадах, опублікованих 1939 року, Олександр Коваленко зазначав, що зустрічі на тому українському перелозі об'єднували людей, які прагнули до єдності та відродження нації. Вони були лише малою жменькою, але їхня віра в майбутнє України була такою ж незгасною, як і слова, що лунали під час тієї зустрічі: "Не даймо вмерти Україні! Нехай її слава не поляже".

Часи Української революції та гасла

Вислів "Слава Україні", став відомим з початком революційних подій у 1917 році, коли він виявився на устах мас та виступаючих. Під час мітингів та виступів українського народу, найрізноманітніші вигуки зі словом "слава" стали невід'ємною частиною промов і спілкування. "Слава Центральній Раді", "Слава українському війську", "Слава українській демократії" - ці та подібні варіації лунали на мітингах та вулицях. Проте саме "Слава Україні" з часом став найпопулярнішим і найбільш вживаним виразом. Його відгуком були прості, але заряджені енергією відповіді: "Слава! Слава! Слава!".

Цей вираз не обмежувався межами України - він віддзеркалював національний дух, який перетнув кордони та осягав серця не лише у Києві, а й за його межами. Мітинг у Мінську, описаний у газеті "Нова Рада", ілюструє цю підтримку та єдність національного руху. Інші міста, від Петербурга до Іркутська, відтворювали цей образ на своїх вулицях, демонструючи силу та одностайність українського народу.

Урочистий мітинг на Софійській площі під час проголошення Першого Універсалу, який завершився гучним вигуком "Слава Україні", став свідченням невгамовної віри у свободу та незалежність.

Фото з відкритих джерел

Українська революція 1917-1921 років принесла не лише прагнення до незалежності, але й збройну боротьбу за цю саму свободу. У цих важливих моментах національної історії гасло "Слава Україні!" стало символом готовності боротися за свою державність.

12 липня 1917 року, під стінами будівлі Центральної Ради, українські вояки вперше відповіли на звернення голови Михайла Грушевського гучним "Слава Україні!". Цей момент став символом національного об'єднання та волі до свободи. Аналогічно, 3 березня 1918 року, синьожупанна дивізія марширувала по Софійській площі вільного від більшовиків Києва. У грудні 1919 року, під час бою з більшовиками біля Жашкова, полковник Петро Дяченко з вигуком "Слава Україні!" підбадьорив своїх солдат і віддавався у бій. У 1920 році Михайло Омелянович-Павленко, командувач армії УНР, офіційно затвердив "Слава Україні!" як вітання у війську.

Як виникла відповідь “Героям слава!”

Традиція відповідати на "Слава Україні!" співзвучним гаслом виникла ще під час революційних подій. Наприклад, урочиста варта гетьмана Павла Скоропадського відгукувалася "Гетьману Слава". Але це гасло також стало лозунгом на полях бою. У полку "Чорних запорожців" під керівництвом Петра Дяченка звучало "Слава Україні! — Слава козацтву!". Трохи пізніше з'явився варіант "Героям слава", який став символом відданості і мужності бійців.

Фото з відкритих джерел

У кінці 1920-х років в Організації Українських Націоналістів (ОУН) використовувалося поєднання "Слава Україні! Слава Вождеві", що відображало шану та повагу до лідерів національного руху.

Під час Варшавського та Львівського судових процесів над членами Організації Українських Націоналістів (ОУН) свідки та обвинувачені часто використовували гасло "Слава Україні" у своїх виступах. Це гасло також звучало при зустрічі з лідером, Степаном Бандерою, перед введенням його до судової зали.

Поєднання "Слава Україні! Героям Слава!" виникло в контексті розбіжностей у поглядах між Степаном Бандерою та Андрієм Мельником. У 1941 році на Великому зборі у Кракові ОУН (б) затвердила це гасло як обов'язковий привіт для своїх членів.

Фото з відкритих джерел

Це гасло стало важливим символом для членів ОУН (б) та Української Повстанської Армії (УПА). Вони використовували його не лише у особистому спілкуванні, але й в офіційних документах та пресі. Наприклад, гасло "Слава Україні! Героям Слава!" закріпилося в Акті відновлення Української держави 1941 року у Львові, що стало символом нового початку і надії на майбутнє.

Укорінення гасла в сучасній Україні

У довгі роки після придушення повстанського руху та націоналістичного підпілля гасло було заборонене в Україні, але в еміграції воно продовжувало жити. Його повернення на українську землю стало можливим лише після розпаду СРСР та проголошення незалежності. Перші звуки гасла в Україні знову зазвучали в квітні 1990 року, коли на Львівській ратуші підняли національний прапор. Це стало важливим символом нової епохи для українського народу. Проте, навіть після проголошення незалежності, гасло залишалося переважно у сфері націоналістичних політичних сил, оскільки існували стереотипи, викликані радянською та російською пропагандою, що характеризували його як "фашистське" вітання.

До речі, гасло "Слава нації! — Смерть ворогам!" виникло у 1990-х роках як партійне гасло Української Національної Асамблеї, а пізніше розповсюдилося серед інших політичних сил. Це гасло стало виразом національного гордіння та визнанням тих, хто вистоював за країну в часи випробувань.

Аналогічно, гасло "Україна — понад усе!" спочатку набуло вжитку у націоналістичному середовищі, але з часом здобуло популярність серед широких верств суспільства. Воно стало вираженням відданості та пріоритету національних інтересів над усім іншим.


Фото з відкритих джерел

Під час Революції гідності гасла стали символом боротьби за свободу та гідність. Воно стало головним гаслом протестуючих, а після початку російської агресії — і в українському війську. Це було не лише виразом патріотизму, але й об'єднуючим символом для українського народу у боротьбі за свою державність та незалежність.

24 серпня 2018 року на параді з нагоди Дня Незалежності вперше пролунало привітання "Слава Україні!", а вже 4 жовтня того ж року Верховна Рада України запровадила офіційне вживання привітання "Слава Україні! — Героям слава!" у Збройних силах та Національній поліції.

Сьогодні, понад століття після перших згадок, це вітання знайшло нове життя в серцях українців та світових лідерів. Воно стало не лише словом гордості, а й підтвердженням віри у силу нації та прагнення до свободи і справедливості. "Слава Україні!" - віддзеркалення духу та сили українського народу, яке не знає кордонів та часу.

Раніше ми писали: українська супержінка - цікаві факти про Марію Магдалину Мазепу.