Голодомор — одна з найстрашніших трагедій в історії України, яка залишила глибокий слід у пам’яті нашого народу. Ось десять важливих фактів, які допоможуть краще зрозуміти масштаби цього жахливого явища.

Читайте також: День пам’яті жертв Голодомору в Кривому Розі: як долучитися до вшанування, і чому важливо пам’ятати

1. Голодомор як геноцид

У 2006 році Верховна Рада України офіційно визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Це рішення підтримали також Європейський парламент, ПАРЄ, ЮНЕСКО, Ватикан та парламенти 28 країн світу, зокрема Німеччини, США, Польщі, Франції та Австралії.

Хоча Росія визнала, що причиною голоду стала насильницька колективізація, вона заперечує геноцидний характер Голодомору.

2. Кількість жертв

Точна кількість загиблих досі залишається предметом дискусій. Найнадійнішими вважають дані Інституту демографії та соціальних досліджень України, який називає цифру в 3,9 млн осіб. Однак деякі іноземні дослідники говорять про 5,5–8 млн жертв по всьому СРСР, більшість із яких були українцями.

3. Географія голоду

Голод вразив не лише Україну, а й Поволжя, Кубань, Білорусь, Західний Сибір, Казахстан та інші регіони СРСР. Найбільше жертв було у сучасних Харківській, Київській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Дніпропетровській та інших областях України. Серед загиблих близько 81% були українцями.

4. Де голоду не було

На українських землях, які в 1932–1933 роках входили до складу Польщі (Галичина, Волинь), Румунії (Буковина) та Чехословаччини (Закарпаття), Голодомору не було. Також голод оминули ті колгоспи, які виконали плани хлібозаготівлі.

5. Перші згадки у пресі

Одним із перших про голод в Україні повідомив англійський журналіст Малкольм Маґерідж у газеті Manchester Guardian у 1933 році. Його розповіді підтвердив журналіст Гарет Джонс, який сам бачив масштаби трагедії. Водночас кореспондент New York Times Волтер Дюранті спершу заперечував факти, але згодом визнав масові смерті.

6. Походження терміну “Голодомор”

Слово “Голодомор” вперше з’явилося у працях українських емігрантів у Канаді та США у 1978 році. В СРСР довго замовчували цю трагедію, а лише в 1987 році вперше на офіційному рівні визнали факт голоду.

7. “Натуральні штрафи”

Радянська влада запровадила систему каральних штрафів: у селян забирали не лише зерно, а й м’ясо, картоплю, сало та інші продукти. Це мало на меті викликати покору, навіть якщо в людей уже нічого не залишалося.

8. Закон “про п’ять колосків”

У 1932 році Сталін видав репресивний закон, який передбачав смертну кару або 10 років ув’язнення за найменші крадіжки з колгоспів. Народ назвав його “законом про п’ять колосків”, адже покараними ставали навіть ті, хто збирав залишки пшениці на полях.

9. Канібалізм

Доведені до відчаю селяни вдавалися до канібалізму. За історичними даними, понад 2500 осіб було засуджено за такі випадки. Часто жертвами ставали діти, які залишалися без захисту. Також під час Голодомору знищено мільйони собак і котів.

10. Переселення після трагедії

Після Голодомору радянська влада намагалася заселити спустошені села України переселенцями з Росії та інших регіонів СРСР. Проте багато з них не змогли прижитися на нових місцях.

Голодомор 1932–1933 років — це жахливий урок історії, який ми не маємо права забути. Усвідомлення правди про ці події та збереження пам’яті про жертви є нашим обов’язком перед майбутніми поколіннями. Раніше ми писали: 5 фільмів, які руйнують російські міфи про Голодомор.