У Кривому Розі глибокі кар’єри, підземні шахти, промислові відвали та хвостосховища стали частиною міського ландшафту. Проте ці об’єкти виконують різні функції: одні забезпечують доступ до залізної руди, інші допомагають відокремити корисний мінерал від породи, а треті призначені для зберігання відходів виробництва.
Як насправді працює гірничодобувна промисловість Криворіжжя, чим відрізняється кар’єр від шахти, що відбувається на гірничо-збагачувальному комбінаті та звідки беруться рукотворні гори — пояснюємо на конкретних прикладах.
Кар’єр і шахта: два способи видобування залізної руди
Кар’єр і шахта призначені для видобування корисних копалин, але працюють за різними технологічними схемами.
Кар’єр — це відкрита гірнича виробка, де руду дістають безпосередньо з поверхні землі. Для цього поступово знімають верхні шари ґрунту та порід, які перекривають поклад, а потім розробляють рудне родовище. Так утворюються характерні уступи, ярусні схили та дороги для великогабаритної техніки.
На Криворіжжі прикладом такого способу є кар’єри гірничого виробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг» та підприємств, що входять до гірничодобувного комплексу регіону.
Шахта — це комплекс підземних гірничих виробок, через які гірники дістаються до рудних покладів, розташованих під землею. До її інфраструктури належать шахтні стволи, тунелі, виробки та обладнання для видобування й транспортування руди.
На офіційному сайті «АрселорМіттал Кривий Ріг» зазначено, що підприємство здійснює підземний видобуток залізної руди через шахтоуправління. Водночас його гірничо-збагачувальне виробництво працює з видобуванням і збагаченням магнетитових кварцитів відкритим способом.
Отже, головна відмінність проста: у кар’єрі родовище розробляють відкритим способом, а в шахті — підземним.
Що таке ГЗК і чому це не окрема гора
ГЗК — скорочення від «гірничо-збагачувальний комбінат». Це промислове підприємство або виробничий комплекс, який поєднує видобування руди з її подальшим збагаченням та допоміжними процесами.
Саме тому ГЗК не варто ототожнювати з кар’єром. Кар’єр є одним із виробничих об’єктів, а комбінат може об’єднувати значно більше: гірничі роботи, дробильні установки, збагачувальні фабрики, транспортну інфраструктуру та споруди для розміщення відходів.
На Криворіжжі роботу таких підприємств досліджують не лише виробничі фахівці, а й геологи.
Головний геолог гірничодобувного департаменту групи «Метінвест» Едуард Беспояско в інтерв’ю KRIVBASS.CITY про особливості залізорудних родовищ Криворіжжя пояснював, що руда може суттєво відрізнятися за складом і технологічними властивостями навіть у межах одного горизонту.
Через це геологи досліджують властивості порід, а отримані дані допомагають визначати, як видобувати, сортувати й подавати руду на фабрики для отримання продукції необхідної якості.
Як із залізної руди отримують концентрат
Видобування — лише початок виробничого процесу. Щоб підготувати сировину для подальшого використання в металургії, її можуть спрямовувати на дроблення, подрібнення та збагачення.
Основні етапи виглядають так:
-
Видобування. Руду дістають із кар’єру або шахти й транспортують до наступної виробничої дільниці.
-
Дроблення та подрібнення. Великі шматки породи зменшують до розмірів, необхідних для подальшої обробки.
-
Збагачення. За допомогою відповідної технології відокремлюють залізовмісні мінерали від значної частини супутніх порід.
-
Отримання концентрату. У результаті збагачення отримують продукт із вищим вмістом заліза, який використовують у подальших виробничих процесах.
На підприємствах, що працюють із магнетитовими кварцитами, важливу роль відіграє магнітне збагачення. Воно дає змогу відокремлювати магнітні залізовмісні мінерали від немагнітної частини подрібненої сировини.
Масштаб виробництва добре ілюструють показники, оприлюднені «АрселорМіттал Кривий Ріг»: проєктна потужність його гірничо-збагачувального виробництва передбачає перероблення до 26 мільйонів тонн сирої руди на рік та отримання до 10,3 мільйона тонн концентрату. Це саме проєктні показники, а не підтверджені обсяги фактичного виробництва за поточний рік.
Відвали: звідки беруться промислові гори Кривого Рогу
Відвал — це спеціально сформоване місце складування гірських порід, які видаляють під час гірничих робіт. Перед видобуванням руди часто потрібно прибрати шари ґрунту та порід, що перекривають родовище. Такий матеріал називають розкривними породами.
Його переміщують на визначену ділянку, де поступово формується відвал. З часом він може перетворитися на великий насип із характерними схилами та ярусами.
Саме такі техногенні утворення криворіжці часто називають промисловими горами. Їхній колір залежить від складу порід: серед них можуть бути глини, сланці та різновиди кварцитів.
Важливо розрізняти відвали розкривних порід і відходи збагачення. Це не одне й те саме, хоча обидва види промислових об’єктів змінюють місцевий рельєф.
Хвостосховище: що залишається після збагачення руди
Під час збагачення частину матеріалу відокремлюють від корисного продукту. Залишки подрібненої породи разом із технологічною водою можуть спрямовувати до спеціальної гідротехнічної споруди — хвостосховища.
У матеріалі KRIVBASS.CITY про хвостосховище «Третя карта» головний гідротехнік гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг» Станіслав Целіков пояснював особливості таких споруд і поводження з відходами збагачення.
За описом технології в цьому матеріалі, тверда фракція осідає у хвостосховищі, а вода після відстоювання може повертатися до системи оборотного водопостачання та знову використовуватися у виробничому процесі.
Наукові аспекти поводження з такими об’єктами досліджують і в Криворізькому національному університеті. Зокрема, серед напрямів роботи його кафедри геології та екології є стабілізація пилових поверхонь шламосховищ та дослідження кар’єрно-відвальних комплексів для вибору способів рекультивації.
Як не плутати промислові об’єкти Криворіжжя
Попри схожість промислового ландшафту, кожен із цих об’єктів має окреме призначення.
Кар’єр і шахта забезпечують доступ до покладів корисних копалин — відкритим або підземним способом. ГЗК організовує видобування та збагачення руди. Відвал призначений переважно для складування розкривних і порожніх порід, а хвостосховище — для розміщення залишків, що утворюються під час збагачення.
Ці відмінності допомагають краще розуміти промислову географію Кривого Рогу. Зовні відвал може нагадувати природну гору, а кар’єр — величезну западину, але за кожним таким об’єктом стоїть конкретний етап гірничого виробництва. Саме взаємодія цих процесів сформувала характерний техногенний ландшафт Криворіжжя.