«Дружба наче втратила сенс» - це теза, що часто лунає від українців сьогодні — в часи повномасштабного вторгнення. Для багатьох умови життя змінилися, як і місце проживання та довколишній соціум. Переживання наших давніх друзів — стали нам же незрозумілими.
Читайте також: До +30 вдень — в Україну прямує потепління, синоптики вже дали прогноз на тиждень 20-26 травня
Психологиня Олена Любченко зазначає, що часто чує скарги на кшталт: «все змінилося, немає відчуття близькості і довіри», «її переживання – смішні, як на мене, а мої переживання – незрозумілі їй», «все якесь ненатуральне, я не впевнена, що мені потрібна така дружба». У відповідь на те, психологиня зазначає, що стосунки – живий організм, їх потрібно підживлювати. Звісно, відсутність контакту – звичного, реального, “як до війни” – ускладнює дружбу як таку.
“Але є ще і фактор проживання різних досвідів, через що вам може здаватися, що у вас не залишилося взагалі нічого спільного, і, типу, ну навіщо така дружба тоді взагалі потрібна?”, пише Олена Любченко.
Фото pexels.com
Дружба, можливо, і народжується через проживання спільного досвіду (ви разом вчилися, або працювали, або ходили на заняття балетом) – втім, дружимо ми не заради “обмилювання” того спільного досвіду, а заради схожих цінностей, обміну енергією, підтримки, натхнення, якихось унікальних здібностей тієї, іншої людини, яку допустили до себе близько-близько – і вам від цього добре.
Чи став друг іншою людиною просто тому, що тепер він живе деінде? Скоріше за все ні, не став. Він все ще та сама людина, яку ви свідомо обрали, і яку цінували багато років за індивідуальні особливості. За все те, що робить його вашим другом. Отже, виходить, за дружбу з ним варто і поборотися.
Як вберегти дружбу під час війни - поради психологині Олени Любченко
1. Згадайте, чому взагалі ви стали друзями. Спогади, знайомі жарти, байки з минулого можуть повернути відчуття близькості і налагодити звʼязок, який став тонким через різні досвіди, які ви обоє проживаєте.
2. Будьте готовими докладати зусиль. Хтось влаштовує щотижневі ланчі через Google Meet для себе і подруг, яких розкидало по світу. Інші ж спілкуються зі своїми найкращими подругами щоранку "кружечками" в telegram - така ранкова "літучка". Не губіться один з одним! Тримайте зв'язок!
3. Емпатія і підтримка. Тим, хто в Україні, апріорі важче? Ні. Ми не знаємо, кому як. Кожен проживає свій унікальний досвід. Мірятися "важкістю" - пусте заняття. Підтримуйте один одного, слухайте один одного, радьтеся, заспокоюйте, втішайте. Стосунки - це обмін. Не обмін болем, а обмін болю - на любов.
4. Розставте "червоні прапорці". Ми - дорослі люди - можемо погодитися не тиснути на болючі кнопки один одного.
“Якщо мені боляче, коли аналізують поведінку, скажімо, мого брата або чоловіка - я попрошу друга не заходити на цю територію. Якщо друг сидить у Берліні, але без роботи і на соціальних виплатах - я не буду рекомендувати, куди йому донатити - сам розбереться”, зазначає Олена Любченко.
5. Прийміть деформацію ваших стосунків. Ви вже не перша людина, яка дізнається про новини з життя друга. У друга будуть зʼявлятися нові друзі. Дозвілля, яке раніше було тільки ваше (шопінг, бар по суботах, спорт тощо) - тепер включає інших, незнайомих вам людей. Це сумно, але це життя: людині потрібна людина, ми соціальні створіння, і контакти з людьми - один з наших інструментів виживання.
6. Створюйте нове на місці старого. Обговорюйте книги, які читаєте, обмінюйтеся піснями з тегом "пісня дня!". Надсилайте один одному фізичні листи або подарунки. Сумісно заведіть один на двох аккаунт в Instagram і ведіть фото-щоденник вашої дружби через кілометри один від одного. Створюйте ваші майбутні спогади про цей період важкої розлуки. Дружба - це інвестиція часу. Без цього - ніяк!
7. Плануйте, адже побачитися легше, ніж здається! Це доведено сотнями українців і українок, які бачать близьких людей попри труднощі з купівлею квитків, забитий роботою графік і "нема з ким залишити дітей". Плануйте, як і коли ви побачитесь. Продумуйте деталі. Уявляйте, як круто буде, коли ви обіймете один одного і проведете разом час.
8. Не за кожну дружбу варто триматися, і не кожну дружбу треба щосили рятувати. Буває так, що і дружні стосунки добігають кінця - іноді це стається поступово і невимушено, іноді різкі обставини (як-от війна) змушують нас різко змінити коло спілкування. Якщо це ваш випадок - це ОК. Відпускайте з вдячністю.
Раніше ми писали про комплекс рятівника: коли бажання допомогти шкодить?