Близько 60 відсотків смертей від бойових поранень спричинені крововтратою. Навіть якщо кровотечу вдається вчасно зупинити, значна втрата крові може призвести до тяжких наслідків для здоров'я: страждають нирки, печінка, мозок і весь організм через кисневе голодування та накопичення токсичних речовин. Для порятунку пораненого необхідно швидко компенсувати крововтрату, бажано протягом першої години після поранення, а ще краще – протягом перших 36 хвилин, як це досліджувалося у країнах НАТО.
Читайте також: Твоя кров переможе: 14 червня Всесвітній день донора крові
Комунікаційниця системи ДонорUA, Ірина Божко розповідає: в минулому українські бойові медики не мали права переливати кров. Це могли робити лише медики з вищою медичною освітою і тільки у медичних закладах, що часто призводило до втрати дорогоцінного часу під час евакуації поранених. Іноді евакуація до шпиталю могла займати кілька годин або навіть цілий день, що суттєво знижувало шанси на порятунок.
Тривалий час велася дискусія про необхідність дозволити бойовим медикам проводити переливання крові. Ці медики, які можуть не мати медичної освіти, проходять спеціальне навчання для надання першої допомоги в екстремальних умовах. Минулого літа уряд нарешті дозволив бойовим медикам робити переливання крові на догоспітальному етапі, що включає етап евакуації або навіть до початку евакуації.
Фото з відкритих джерел
Зараз у мережі можна знайти відео, де пораненому бійцю бойовий медик переливає кров прямо на полі бою. Однак для цього необхідно, щоб кров була доступна. Держава транспортує кров на фронт, а також залучає до цього процесу різні організації.
"У 2022 році наша організація підписала меморандум з Українським центром координації, спеціальною установою від МОЗ, яка координує все, що стосується крові в країні. Ми залучаємо фінансування та організаційно включаємося у процес доставки крові на фронт", розповідає Ірина Божко.
Фото з відкритих джерел
Більшість центрів крові в Україні виконують мобілізаційне замовлення. Люди часто вважають, що кров потрібно здавати у прифронтових містах, але насправді вона потрібна по всій країні. Це стосується не лише військових, а й цивільних. Після поранення бійці проходять довгу реабілітацію, яка може включати трансплантацію органів і численні операції, що потребують значних обсягів крові.
"Наприклад, у Львові є військовий госпіталь, де постійно потрібна кров для лікування тяжкопоранених бійців, хоча місто розташоване далеко від фронту", - зазначає пані Ірина.
Отже, на будь-якому етапі лікування поранених може виникнути потреба в переливанні крові. Завдяки новим можливостям для бойових медиків та ефективній координації доставки крові, ми маємо більше шансів рятувати життя та зберігати здоров'я наших захисників.
У Кривому Розі медики закликають донорів здати кров для постраждалих внаслідок російських атак. Більше про те, як підготуватись до донорства читайте в нашому матеріалі.