У середині 60-х на Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті вирішили по-новаторськи освітити кар’єр — за допомогою великої повітряної кулі. Історією про цей курйозний випадок поділився колишній старший диспетчер комбінату Віталій Олександрович Захарченко.
Як дирижабль з ІнГЗК ледь не долетів до Туреччини
Дирижабль в небі над Кривим Рогом, фото пресслужби компанії Метінвест
У 1965 році ІнГЗК придбав повітряну кулю розміром майже як дирижабль: п’ять метрів завдовжки та два в діаметрі. До кулі прикріпили потужні лампи, а саму конструкцію закріпили тросом до автомобіля ГАЗ. План був простий — підняти кулю над кар’єром і освітити робочі ділянки.
Але вже під час запуску все пішло не за планом. Раптовий ураганний вітер зірвав кулю з троса, і вона вирушила у вільний політ. Спочатку куля обірвала повітряну електролінію, далі — зачепила віз біля села Радевичево та перевернула його. Потім пошкодила ще одну лінію потужністю 154 кВт, залишивши без електрики весь ІнГЗК.
Читайте також: Підземний госпіталь Метінвесту став новим стандартом фронтової медицини - El Mundo
Дирижабль в небі над Кривим Рогом, фото пресслужби компанії Метінвест
Та на цьому пригоди не закінчилися. Куля піднялася ще вище й полетіла в бік Чорного моря. З Москви терміново надійшов запит: чи немає на борту секретних вантажів, адже куля могла дрейфувати у бік Туреччини. На перехоплення навіть підняли винищувачі, які врешті збили кулю.
«Так ми освітили кар’єр і мало не створили міжнародний скандал», — жартує пан Захарченко.
Сьогодні такі експерименти вже в минулому, а історія повітряної кулі стала яскравим спогадом про сміливі й часом неочікувані інженерні рішення 60 років тому.
Раніше ми писали: «Сталева мрія»: Метінвест презентував проєкт сталевого соціального будинку