Українська металургія одночасно стикається з наслідками російських атак, нестачею працівників і новими торговельними обмеженнями Євросоюзу. Для відновлення зруйнованих підприємств і залучення інвестицій Україні необхідно розвивати промислові кластери спільно з європейськими партнерами. Про це заявив керівник офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз під час Експортного форуму «Української правди» в Києві.
Які проблеми стримують українську металургію
На Експортному форумі «Вижити попри все» представники українського уряду, Європейського Союзу та бізнесу обговорили перспективи експорту в умовах воєнних ризиків, державну підтримку виробників і можливості перегляду торговельних обмежень для української продукції.
Олександр Водовіз долучився до панельної дискусії «Потрійний виклик», де розповів про ситуацію в металургійній галузі та умови, необхідні для її відновлення.
За його словами, однією з головних проблем залишаються руйнування промислових об'єктів унаслідок російських атак. Зокрема, Запоріжсталь, яка входить до Групи Метінвест, зазнала чергового обстрілу: по підприємству випустили шість балістичних ракет. Це була вже п'ята атака на комбінат.
Війна впливає не лише на виробничі потужності, а й на можливості експорту. Через блокаду чорноморських портів європейський напрямок залишається ключовим ринком збуту української залізорудної сировини та металопродукції.
Чому Метінвест закликає переглянути торговельні обмеження ЄС
Додатковим викликом для українських виробників стали механізм вуглецевого коригування імпорту CBAM та нові квоти на ввезення металопродукції до Євросоюзу.
Українська сторона намагається домовитися з європейськими партнерами про пом'якшення цих вимог з огляду на війну та пошкодження промислової інфраструктури.
«Ми намагаємося пояснити європейцям: можливо, для України варто зробити виняток? У нас не працюють порти, підприємства зазнають ударів. Єдиний шлях експортувати хоча б щось — руду чи металопрокат — це Європа. Тож не варто застосовувати до нас такі самі обмеження, як до всіх інших», — зазначив Олександр Водовіз.
Він також звернув увагу на зміну умов торговельного регулювання, про які раніше йшлося під час переговорів. За його словами, наприкінці грудня українським виробникам обіцяли, що механізм CBAM не застосовуватимуть до України, однак його запровадили з 1 січня. Крім того, замість очікуваного винятку для української продукції квоти на її імпорт скоротили втричі.
У Метінвесті вважають, що під час ухвалення рішень Євросоюз має враховувати особливі умови роботи української промисловості, прагнення країни до вступу в ЄС і поступове впровадження європейських стандартів.
Через війну Україна втратила 60% сталеплавильних потужностей
За словами Водовіза, масштаби руйнувань суттєво обмежують можливості української металургії конкурувати на зовнішніх ринках. Унаслідок російських атак країна втратила 60% потужностей із виробництва сталі.
«Україна хоче вступити до Євросоюзу й готова працювати за його правилами. Ми вже звітуємо про викиди CO₂ відповідно до вимог Європи. Тому важливо комплексно підходити до України, враховуючи, що вона перебуває у стані війни та адаптує свою промисловість до європейських стандартів. Унаслідок російських атак у нас уже зруйновано 60% потужностей із виробництва сталі. Решта 40% не становлять загрози для європейських виробників», — наголосив представник Метінвесту.
На його думку, торговельна політика ЄС має враховувати не лише потреби європейського ринку, а й ситуацію в Україні, яка одночасно бореться з наслідками війни та адаптує промисловість до вимог Євросоюзу.
Відновлення заводів і нестача працівників: два головні виклики
Окрім руйнувань, металургійні підприємства стикаються з дефіцитом кадрів. Особливо складною залишається ситуація у прифронтових містах, де постійна небезпека змушує людей виїжджати.
Олександр Водовіз зазначив, що відновлення галузі потребує значних фінансових ресурсів. Ідеться про мільярдні збитки, тоді як підприємства мають продовжувати виконувати зобов'язання перед працівниками навіть за умов скорочення або зупинення виробництва.
«Ми говоримо про мільярди доларів збитків, завданих війною. Перше питання — де знайти ці гроші? Друге — люди. Ми продовжуємо виплачувати працівникам зарплату, хоча зазнаємо збитків. Але люди бачать, що заводи не працюють, і виїжджають із Запоріжжя, за 25 кілометрів від якого тривають бої. Це два головні виклики, які ми зараз бачимо. Ми зможемо відновити виробництво, якщо відбудуємо підприємства й знайдемо людей», — пояснив він.
Таким чином, для повернення до повноцінної роботи галузі необхідні не лише кошти на ремонт і відбудову виробничих об'єктів, а й умови для збереження та залучення персоналу.
Промислові кластери з ЄС можуть відкрити шлях до інвестицій
Одним із можливих механізмів відновлення української промисловості Водовіз назвав створення промислових кластерів за участю України та країн Європейського Союзу.
Такий підхід передбачає тіснішу співпрацю між українськими виробниками та європейськими партнерами, узгодження законодавства й розвиток спільних промислових проєктів. Це, на думку представника Метінвесту, може створити додаткові можливості для залучення фінансування та модернізації підприємств.
«Нам потрібно якнайшвидше рухатися до створення кластерів, яких вимагає ЄС, і працювати з європейськими партнерами над узгодженням законодавства», — зазначив Олександр Водовіз.
Водночас українська промисловість має вирішити ще одне завдання — профінансувати скорочення викидів вуглекислого газу. Виробникам необхідно одночасно відбудовувати пошкоджені підприємства та інвестувати в технології, що відповідають екологічним вимогам ЄС.
За словами Водовіза, у 2022–2025 роках Євросоюз виділив 9 млрд євро десяти найбільшим металургійним підприємствам для приведення виробництва у відповідність до вимог щодо викидів CO₂. Українські компанії також мають адаптувати виробничі процеси, однак змушені робити це в умовах воєнних руйнувань і обмежених фінансових можливостей.
«Ми не вимагаємо преференцій. За 2022–2025 роки Євросоюз виділив €9 млрд десяти найбільшим металургійним підприємствам, щоб вони привели виробництво у відповідність до вимог щодо викидів CO₂. Тепер від нас вимагають того самого. Але ми маємо спочатку відбудувати підприємства, а потім ще знайти кошти на декарбонізацію. Тому ми вже перебуваємо в нерівних умовах», — заявив керівник офісу CEO Метінвесту.
Інтеграція до ЄС важлива для фінансування та технологій
Попри складнощі, у Метінвесті розглядають європейську інтеграцію як важливу умову довгострокового розвитку української промисловості. Співпраця з ЄС може забезпечити доступ до фінансових ресурсів, сучасних технологій і великого ринку збуту.
Водночас, на думку Водовіза, рішення щодо України мають ухвалюватися з урахуванням загальної ситуації в країні, а не лише окремих торговельних або екологічних питань.
«Бізнес передусім думає про те, як заробляти гроші тут і зараз. Але потрібно дивитися глобально. Без Євросоюзу ми не матимемо доступу до дешевого фінансування, технологій і європейського ринку. Водночас Єврокомісії теж варто дивитися на ситуацію комплексно, а не ухвалювати точкові рішення», — підсумував Олександр Водовіз.
На думку представника Метінвесту, поєднання промислової співпраці, інвестицій та узгодження правил із ЄС може стати одним із напрямів відновлення металургії. Водночас реалізація цього потенціалу залежатиме від можливостей відбудувати пошкоджені підприємства, зберегти кадровий потенціал і забезпечити українським виробникам доступ до зовнішніх ринків.