Чому Метінвест робить ставку на збереження команди
Для української металургії одним із головних викликів стало збереження кваліфікованих працівників, які знадобляться для відновлення виробництва після завершення бойових дій. Про кадрову політику компанії, підтримку співробітників і реінтеграцію ветеранів розповів директор департаменту корпоративних комунікацій Групи Метінвест Олег Давиденко під час заходу «Діалоги з NV. Бізнес і нові виклики» в Києві.
Зустріч об’єднала представників влади, бізнесу та експертного середовища. Учасники обговорювали адаптацію компаній до воєнних умов, антикризове управління та трансформацію підходів до роботи з персоналом.
Олег Давиденко долучився до панельної дискусії «Правила найкращих роботодавців». Серед учасників також були представники Nestlé, Групи Нафтогаз та об’єднання «Ветеранський бізнес».
За словами представника Метінвесту, українська гірничо-металургійна галузь одночасно стикається з наслідками російських обстрілів, обмеженнями експорту через блокаду чорноморських портів і торговельними бар’єрами на європейському ринку.
Після російських атак виробництво зупинили на обох українських металургійних підприємствах Метінвесту. Ще два з чотирьох гірничо-збагачувальних комбінатів перебувають у простої, а решта працюють із завантаженням менш ніж на половину потужності.
За таких обставин першочерговим завданням компанії стало збереження людського капіталу — досвіду, навичок і професійних компетенцій працівників.
«Знайти кошти й відновити обладнання рано чи пізно можливо. Набагато складніше буде знайти кваліфікованих фахівців», — наголосив Олег Давиденко, пояснюючи, чому компанія зосереджується на утриманні команд навіть за відсутності повноцінного виробничого процесу.
Як компанія підтримує працівників після зупинення підприємств
Метінвест продовжує виплачувати заробітну плату працівникам зупинених підприємств, щоб зберегти колективи та необхідні для майбутнього запуску виробництва компетенції.
Співробітників, які тимчасово не можуть виконувати свої основні виробничі функції, залучають до інших завдань. Зокрема, вони беруть участь у розбиранні завалів, оцінюванні пошкоджень обладнання та підготовці планів відновлення.
У компанії наголошують, що розглядають нинішню ситуацію не лише як вимушене припинення виробничої діяльності, а й як етап підготовки до відновлення роботи підприємств.
За словами Олега Давиденка, залучення працівників до оцінювання наслідків атак і планування відновлювальних робіт дає змогу підтримувати професійну готовність команд. Це також допомагає зберігати зв’язок між фахівцями та підприємствами, що важливо для подальшого запуску виробничих процесів.
Чому зупинення металургії впливає на інші галузі економіки
Втрата кваліфікованих працівників у гірничо-металургійному комплексі може мати наслідки далеко за межами промислових підприємств. За оцінкою Олега Давиденка, одне робоче місце в ГМК забезпечує створення ще восьми робочих місць у суміжних сферах.
Таким чином, скорочення зайнятості в металургії може вплинути на транспорт, логістику, обслуговування обладнання та інші галузі, пов’язані з роботою промислових підприємств.
Серед основних ризиків представник Метінвесту назвав зростання безробіття, трудову міграцію та втрату професійних компетенцій. Якщо фахівці виїжджатимуть за кордон або змінюватимуть сферу діяльності, після завершення війни їх може бути складно повернути на українські підприємства.
У Метінвесті працюють майже 40 тисяч людей, ще близько 8,5 тисячі співробітників служать у Силах оборони України. На думку Олега Давиденка, збереження зайнятості та можливостей для професійного розвитку має значення не лише для окремих роботодавців, а й для економічної стійкості країни.
Серед можливих рішень він назвав перекваліфікацію працівників, здобуття нової освіти, перехід на інші виробничі майданчики та працевлаштування в суміжних секторах.
Як Метінвест допомагає ветеранам повернутися до роботи
Окремим напрямом кадрової політики компанії є підтримка військових, які повертаються до цивільного життя. Метінвест працює з ветеранами з 2014 року, а після початку повномасштабного вторгнення розвинув цей досвід у системні програми та корпоративні політики.
Олег Давиденко переконаний, що адаптація до цивільного життя не повинна покладатися виключно на ветеранів. Роботодавці, колективи та суспільство також мають підготуватися до взаємодії з людьми, які пройшли військову службу.
Під час розроблення ветеранських програм компанія враховувала думки самих військових: з’ясовувала, якої підтримки вони потребують і яких очікувань мають щодо колег, керівників та роботодавця.
Система супроводу охоплює різні етапи — від мобілізації співробітника до його повернення на роботу й адаптації в колективі. Компанія підтримує зв’язок із військовослужбовцями та їхніми родинами, а також навчає керівників і працівників взаємодіяти з ветеранами в межах програми «Герої поруч».
Крім того, Метінвест розвиває ветеранські спільноти в містах своєї присутності. До відповідних ініціатив належать хаби «Простір для ветеранів» і програма «Спілкуй. Ветеран», у межах якої колишні військові зустрічаються з експертами та обговорюють актуальні питання повернення до цивільного життя.
Олег Давиденко також закликав роботодавців не відкладати впровадження політик підтримки ветеранів. На його думку, важливо починати з відкритого діалогу, розуміння потреб колишніх військових і практичних кроків для їхньої адаптації.
Чому підготовка фахівців важлива для відновлення України
Збереження кадрового потенціалу та підготовка нових спеціалістів залишаються важливими умовами майбутнього відновлення промисловості. За словами Олега Давиденка, роботодавці мають інвестувати в освіту та професійний розвиток працівників, оскільки саме компетенції людей визначатимуть можливості відбудови підприємств.
Одним із напрямів цієї роботи є діяльність технічного університету «Метінвест Політехніка». Перший набір студентів відбувся у 2022 році, на початку повномасштабного вторгнення. Університет продовжує готувати фахівців для промисловості, які можуть бути залучені до відновлення української економіки.
Олег Давиденко наголосив, що майбутні інвестиційні проєкти мають передбачати не лише фінансування та модернізацію обладнання, а й розвиток людського капіталу.
Для металургійної галузі це означає одночасну роботу за кількома напрямами: утримання досвідчених працівників, перекваліфікацію кадрів, підготовку нового покоління фахівців і створення умов для повернення ветеранів до професійної діяльності.
Саме наявність підготовлених команд може стати одним із ключових чинників відновлення виробництва на українських промислових підприємствах після завершення бойових дій.