Кривий Ріг - промислове місто, але на його території зустрічаються унікальні червонокнижні рослини, тварини та унікальні птахи. Здебільшого у місті на вулицях жителі Кривого Рогу зустрічають горобців, голубів, ворон та інших птахів, але якщо звернути з центральних проспектів у парки, одразу зустрічаються унікальні та цікаві птахи. Зокрема, червонокнижні шилоклювка та созоворонка.
Шкода, що більшість з птахів ми з вами побачити не можемо через неймовірну швидкість їхнього польоту, яку наше око не встигає зафіксувати. Проте, на Криворіжжі є люди, завдяки яким краса і різноманіття птахів нашого регіону стає надбанням суспільства.
Завдяки фотолюбителю Анатолію Сальніку, який фіксує тваринний і рослинний світ Криворіжжя через об’єктив своєї камери, криворіжці мають змогу трохи детальніше ознайомитися з видами та зовнішнім виглядом найрозповсюдженіших птахів.
Нещодавно фотограф порадував підписників новими знімками у спільноті facebook «Природа Криворіжжя». Фотограф показав птахів, які прилітали на спеціально створену ним поїлку. Серед них дрізд чорний, костогриз, зяблик і щиглик.
Фото Анатолія Сальніка
Про останнього ми вирішили розповісти трохи більше, адже, по-перше цей вид занесений до Бернської конвенції, яка піклується про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі, ну а по-друге, про щиглика є чимало цікавих фактів, які ви точно маєте знати.
Фото Анатолія Сальніка
Напевне, не раз кожен із вас бачив пташку у руках маленького Христа на картинах Рафаеля, Лоренцетті, Леонардо да Вінчі і інших живописців, які зображали Мадонну із немовлям або маленького Ісуса. Якщо не бачили – наступні знімки для вас.
Фото з мережі інтернет
Як ви вже здогадалися, на всіх картинах зображений щиглик. Але перш ніж прочитати далі пояснення, чому саме щиглик, подивіться ще раз уважно, як він виглядає. Складається враження, що птах встромив голову у щось червоне, і те червоне забарвило його дзьоб і мордочку. Ось у цій червоній плямі і є відповідь на запитання, чому живописці часто зображали щиглика в руці або поряд із дитям-Христом.
Кажуть, що щиглик пролітав над Ісусом, коли той ніс свій важкий хрест на Голгофу. Не могла маленька пташка підсобити Сину Божому у його тяжкій ноші, бо кожен із нас несе свій Хрест. Але кожен із нас може в міру своїх сил зробити щось хороше, важливе для іншого. Ось так і щиглик за легендою вирвав шип від тернового вінця, який вп’явся Ісусові у лоба. Кров бризнула із рани і зафарбувала голівку птаха.
Тепер щоразу, коли будете бачити ці картини, знатимете, що пташка на картинах – це щиглик, і що він символізує майбутні страждання Христа.
Якщо ж від високого мистецького і духовного повернутися до прагматичних побутових речей, то щиглик і тут серед перших:
не хочете, щоб на городі бур’яни буяли, а дерева і квіти від шкідників потерпали – заводьте, принаджуйте щигликів. Комахи-шкідники і насіння бур’янів – то їхній основний харч. Не дарма наукова назва роду щигликів походить від латинської назви чортополоху. Бо ж найбільше йому смакує насіння саме цієї рослини.
Фото екопарку «Осокорки»
Звісно, що сучасна людина обходиться без щигликів: шкідників і бур’яни ми винищуємо хімічними обробками. Але було би добре, подбати не тільки про себе, але і про природу, залишаючи бодай десь острівки диких рослин і дерев, з яких щиглик міг би харчуватися. Непереливки цим птахам трапляються узимку, особливо у її сніжний період. Тому по можливості на зиму вони перелітають у тепліші країни Європи: північну частину Франції, Португалію, Італію. Такі собі аристократи відбувають у літні резиденції. Але насправді мігрувати щиглики дуже не люблять. Віддають перевагу знайомим рідним місцям. І тільки велика тривала негода може погнати їх у чужі тепліші краї.
Гніздуються щиглики часто на плодових деревах або каштанах. Самка ховає гніздечко на самому краєчку гілок, подалі від стовбура, ретельно замаскувавши його мохом, лишайником із сусідніх дерев.
Фото екопарку «Осокорки»
Спостерігати за щигликом – одне задоволення! Коли він добуває насіннячко із рослин, то схожий на справжнього акробата – крутиться-вертиться, головою вниз висить. Та найцікавіше – бачити, як щиглик притримує їжу у лапках – на це здатні дуже нечисленні види птахів.
Мабуть, дякуючи рухливості і непосидючості, образ щиглика часто можна зустріти у дитячій літературі. Ось і Олена Пчілка, бавлячись зі своїми дітьми, склала для них таку лічилочку:
Щиглик, щиглик,
Що з тобою,
Що не чуть пісень весною?
Щиглик щиро поділився,
Що співати він стомився.
Поки щиглик спочиває,
Ми своєї заспіваєм.
А спів у щиглика неймовірної краси! Орнітологи налічують до 20 різних мелодій – на всі випадки життя є у щиглика своя пісня – зовсім як у українців! Співає щиглик навіть у польоті.
Під час підготовки статті частково використані матеріали з сайту екопарку «Осокорки».