Чорна металургія залишається однією з ключових складових промислового потенціалу України. Наша держава входить до числа світових лідерів за запасами залізної руди — основної сировини для виробництва чавуну та сталі. У містах, що сформувалися навколо кар’єрів і шахт, зокрема у Кривому Розі, видобуток руди є не лише галуззю економіки, а частиною повсякденного життя. В умовах повномасштабної війни робота гірничо-видобувної промисловості має критичне значення для підтримки економіки та бюджету країни.
Як йдеться в матеріалі hromadske, залізорудна галузь безпосередньо пов’язана з макроекономічною стабільністю України, експортними надходженнями та позиціями держави на світовому ринку. Окрім залізної руди, українські надра містять значні запаси інших металів, розвиток яких може відіграти важливу роль у післявоєнному відновленні.
Залізні ландшафти Кривбасу
Першотравневий кар’єр Північного гірничо-збагачувального комбінату поблизу Кривого Рогу з висоти нагадує гігантський кратер. Його глибина сягає близько 400 метрів, а площа — орієнтовно 500 гектарів. Це масштаби, співставні з цілим містом або кількома селами.
Керівник кар’єру Максим Данилов працює у видобувній галузі понад 20 років. За його словами, інтерес до професії сформувався ще під час навчання. Від гірничого майстра він пройшов шлях до головного інженера, а у 2016 році очолив Першотравневий кар’єр Північного ГЗК.
«Ще у процесі навчання я зацікавився цією роботою. Вона мене захопила. А коли побачив увесь масштаб наживо — здоровенні машини, складні механізми, — інтерес тільки посилився. Тож після навчання я пішов працювати машиністом екскаватора, а згодом, після завершення Гірничого університету, став гірничим майстром. Тоді я зрозумів, що це точно моє», —зазначає Максим Данилов.
Залізну руду в Україні видобувають із ХІХ століття. Наразі розвідано 60 родовищ, однак розробляють лише 25 — переважно у Дніпропетровській, Полтавській та Запорізькій областях. Криворізький залізорудний басейн забезпечує близько 90% загальноукраїнського видобутку. Найпоширенішими є магнетит, гематит, бурий залізняк і сидерити. У Першотравневому кар’єрі видобувають магнетитову руду — близько 22 мільйонів тонн щороку.
Від кар’єру до концентрату
У Кривбасі руду здебільшого видобувають відкритим буровибуховим способом. Після підриву гірничої маси її екскавують і транспортують. Однак видобуту руду ще не можна безпосередньо використовувати у металургії — понад 90% сировини потребує збагачення.
«Залізну руду можна видобувати відкритим або закритим способом. Якщо вона залягає близько до поверхні — використовують кар’єри, якщо глибоко — шахти. Руду дроблять, потім подрібнюють у млинах до стану піску, змішують із водою та пропускають через магнітні сепаратори. Магніт притягує залізо, а домішки відокремлюються. Далі з концентрату видаляють вологу. У Криворізькому басейні переважає відкритий буровибуховий спосіб», — пояснює Максим Данилов.
У результаті отримують концентрат, з якого виробляють окатки або агломерат — сировину для виплавки чавуну та подальшого виробництва сталі.
Читайте також: Що може зірвати плани Метінвесту з нарощування виплавки сталі
Значення галузі для економіки
Світові запаси залізної руди оцінюють приблизно у 170 мільярдів тонн. Із них близько 18 мільярдів тонн, за даними ДНВП «Геоінформ Україна», містяться в українських надрах. Таким чином, Україна входить до десятки країн із найбільшими запасами цієї сировини. До повномасштабного вторгнення Україна виробляла понад 80 мільйонів тонн залізорудної продукції на рік. Після 2022 року обсяги скоротилися майже вдвічі, однак залишаються достатніми для забезпечення внутрішніх потреб та експорту.
«Залізорудна галузь завжди була важливою для України. По-перше, у нас є значне внутрішнє споживання, по-друге — ми потужний гравець на світовому ринку. Попри спад після початку повномасштабної війни, ці надходження залишаються важливими для бюджету», — зазначає Лідія Горошкова, професорка кафедри екології Києво-Могилянської академії.
У 2024 році гірничо-металургійний комплекс забезпечував близько 7,2% валового внутрішнього продукту України. Водночас галузь є чутливою до змін світових цін, логістики та внутрішньої економічної політики.
Виклики та світові тенденції
За прогнозами GMK Center, експорт залізорудної продукції з України до кінця 2025 року може скоротитися з 33,6 до 27 мільйонів тонн. Це пов’язують зі зниженням виробництва сталі у світі, зокрема в Китаї, та зростанням конкуренції.
«Наші конкуренти нарощують виробництво і експорт, а в Україні подорожчала логістика. Відправити тонну руди з України в Китай коштує в рази дорожче, ніж із Бразилії чи Австралії. Причина — не лише відстань, а й воєнні ризики», — пояснює Станіслав Зінченко, директор GMK Center.
Додатковими проблемами залишаються високі ціни на електроенергію та затримки з відшкодуванням ПДВ експортерам.
Інші метали українських надр
Окрім залізної руди, Україна має значні запаси марганцю, титану, урану та рідкоземельних металів. За підтвердженими даними, запасів марганцю може вистачити на сотні років, однак основні родовища розташовані у прифронтових районах.
Україна також володіє одними з найбільших у Європі запасів титану, який використовують в авіаційній, аерокосмічній та оборонній промисловості. ЄС розглядає Україну як потенційного стратегічного постачальника цієї сировини.
«Кожен долар, зароблений на новому титановому проєкті, — це пряма інвестиція у відбудову країни», — зазначає Ксенія Оринчак, виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України.
За її словами, перспективними для України також є літій, графіт, кобальт, нікель і рідкоземельні елементи, які можуть зробити державу важливим елементом технологічної безпеки Заходу.
Раніше ми писали: Метінвест оголосив про старт масштабної програми з розвитку виробництва DR-окатків — ключової сировини для екологічно чистої металургії та випуску чавуну. Проєкт передбачає модернізацію виробничих потужностей і впровадження сучасних технологій з метою підвищення якості залізорудної продукції.