У Кривому Розі найбільше провалля міста, яке утворилося після вибухових робіт на шахті ім. Орджонікідзе (нині Колачевського), продовжує змінюватися. Нині його площа перевищує 16 гектарів, а глибина сягає близько 70 метрів.
16 років після техногенного землетрусу: що зараз відбувається з проваллям у Кривому Розі
На схилах досі відбуваються зсуви, тому наближатися до вирви небезпечно. Про це розповіла кандидатка геолого-мінералогічних наук Ольга Калініченко в коментарі наших колег від Суспільне Дніпро.
фото Суспільне Дніпро
Що сталося у 2010 році
Техногенний землетрус стався 13 червня 2010 року після планових підривних робіт на шахті ім. Орджонікідзе (нині Колачевського). Тоді проводили посадку так званої потолочини. Наслідки вибуху, за словами науковиці, спрогнозувати було практично неможливо.
Після підриву почала просідати земля. Під неї пішли близько чотирьох кілометрів доріг, автомобілі та промислові будівлі. Внаслідок події загинула одна людина.
фото Суспільне Дніпро
«Це був фактично техногенний землетрус. Усе трясло. Поштовхи відчули у домівках селища імені Горького», — розповіла Ольга Калініченко.
Місцева жителька Надія Олещенко пригадує, що вранці того дня їхала маршруткою на роботу, коли земля біля дороги почала просідати.
«Ми дивимося — земля поряд з трасою просіла. Усе сталося миттєво. Якби ми провалилися, то не встигли б навіть зрозуміти цього», — згадує жінка.
За її словами, раніше на цій території були рівнина, лікарня та кінотеатр, однак після катастрофи місцевість кардинально змінилася.
Читайте також: Найбільша повінь за 45 років: на Криворіжжі затопило дачі й турбази
Вирва продовжує формуватися
За 16 років днище провалля заросло деревами та кущами. Водночас процеси зрушення ґрунту не припинилися: на схилах формуються виступи та стаються зсуви.
фото Суспільне Дніпро
Науковиця пояснює, що подібні зони зрушення характерні для територій навколо глибоких шахт. Ситуацію ускладнює й те, що на цій місцевості існували старі дореволюційні гірничі виробки. Саме тому перебувати безпосередньо біля провалля небезпечно.
Чи загрожує провалля навколишнім населеним пунктам
За словами Ольги Калініченко, наразі загрози для розташованих поруч селищ немає — вони стоять на міцних породах. Водночас науковиця наголошує на необхідності сейсмічного моніторингу у Кривбасі, де працює багато шахт, що видобувають руду на значних глибинах. Вибухові роботи можуть робити залізисті кварцити крихкішими та спричиняти обвали й утворення нових зон зрушень.
Раніше ми писали: Витримати роки війни, не зламатися під час блекаутів, продовжувати працювати, підтримувати одне одного і просто відчувати: «тут я вдома». Саме так криворіжці пояснюють, чому вважають українців сильними, а Україну — особливою. Журналісти krivbass.city запитали, чи згодні вони з тим, що Україна — найкраща, а українці — надзвичайно сильні люди.