Право голосу, доступ до освіти, рівні умови праці — сьогодні ці свободи сприймаються як норма. Проте ще століття тому жінки були змушені виборювати ці права на мітингах, ризикуючи всім, що мали.
Читайте також: 8 березня: більше, ніж свято – історія боротьби, досягнень і рівності
8 березня: від боротьби за рівність до сучасного значення
У ХІХ – на початку ХХ століття умови праці для жінок були вкрай складними. Робочий день міг тривати до 16 годин, а оплата праці залишалася вдвічі меншою, ніж у чоловіків за ту ж роботу. Крім того, жінки не мали соціальних гарантій: їх могли звільнити через шлюб або вагітність, а після роботи на них чекали хатні обов’язки та догляд за дітьми. Це призводило до протестів, які згодом змінили світ.
Пікети жінок - фото з відкритих джерел.
Чому жінки виходили на протести та як з'явилося 8 березня ?
Згадки про марші жінок у Європі та Америці датуються ще ХІХ століттям. Їхньою ключовою вимогою була рівність умов праці з чоловіками.
У 1908 році в Нью-Йорку відбувся масштабний марш соціал-демократок, які вимагали скорочення робочого дня, підвищення зарплат і виборчого права. Через два роки, у 1910-му, на Другій міжнародній соціалістичній жіночій конференції Клара Цеткін і Роза Люксембург запропонували створити Міжнародний жіночий день — дату, яка б нагадувала про боротьбу за рівноправ’я.
Спочатку цей день відзначали в різні дати під назвою “Міжнародний день робітниць”, а у 1914 році вперше в деяких країнах обрали саме 8 березня.
Агітаційний плакат - фото з відкритих джерел
Жінки України: боротьба за рівні права
Українки отримали право голосу у 1917 році з проголошенням Української Народної Республіки (УНР). На той момент це було революційне рішення, адже навіть у багатьох європейських країнах жінки не мали такого права.
У Конституції УНР чітко зазначалося: «Ніякої різниці в правах і обов'язках між чоловіком і жінкою право УНР не знає».
Це означало, що жінки не лише могли голосувати, а й обиратися до органів влади та займатися політичною діяльністю.
Боротьба за право голосу - фото з відкритих джерел.
8 березня при більшовиках
Коли більшовики прийшли до влади, вони використали жіночу боротьбу у власних інтересах. В агітаційних листівках зустрічалися гасла на кшталт:
«8 березня — день повстання проти кухонного рабства».
Жінок закликали йти працювати на заводи та в колгоспи, але при цьому їх не звільняли від хатньої роботи. Для СРСР рівноправ’я було не питанням справедливості, а способом залучити більше робочої сили.
Офіційні мітинги до 8 березня використовували для демонстрації «міці міжнародного пролетарського руху».
Довгий шлях до реальної рівності
Хоча 8 березня стало символом боротьби за права жінок, реальна рівність прийшла не одразу.
• У Великій Британії жінки змогли відкривати банківські рахунки без дозволу чоловіків лише у 1975 році.
• Нова Зеландія стала першою країною, яка надала жінкам виборче право — у 1895 році.
• Швейцарія визнала право жінок голосувати лише у 1971 році.
8 березня сьогодні: боротьба триває
Отже, справжнім сенсом 8 березня ніколи не були «свято весни» чи «день тюльпанів». Це день, коли варто згадати історію світового фемінізму та боротьби за рівноправ'я чоловіків і жінок у суспільстві.
І, що найважливіше, продовжувати цю боротьбу, адже у світі, зокрема і в Україні, досі можна зіткнутися із сексизмом на ринку праці, нерівною оплатою праці, обмеженим доступом до керівних посад чи дискримінацією в суспільно-політичному житті. 8 березня залишається нагадуванням про те, що рівність прав ще не стала повною реальністю для всіх.
Раніше ми писали: чому 8 березня заборонено сумувати: народні прикмети та релігійні традиції.