Кривий Ріг. Події. Люди.

Не лише залізна руда: які корисні копалини Криворіжжя використовують у промисловості та будівництві

Крім залізної руди, Криворіжжя має поклади доломіту, мармуру, бурого вугілля, талькових і покрівельних сланців, пісків та суглинків. Де їх використовують?

Корисні копалини Криворіжжя: доломіт, мармур, сланці

Кривий Ріг традиційно асоціюється із залізорудними кар’єрами, шахтами та металургійними підприємствами. Проте надра Криворіжжя містять значно більше ресурсів, ніж залізна руда. Тут є промислові поклади доломіту, мармуру, бурого вугілля, покрівельних і талькових сланців, а також сировина для виробництва будівельних матеріалів.

Частина цих копалин має значення для металургії, інші можуть використовуватися у виробництві цегли, бетону, фарб та оздоблювальних матеріалів. За даними офіційного інвестиційного порталу Кривого Рогу, ресурсний потенціал Криворіжжя охоплює близько 50 видів корисних копалин, 250 видів мінералів і 100 видів гірських порід. Серед них є не лише рудні ресурси, а й чимало неметалевої сировини.

Тож залізорудна промисловість — лише найвідоміша частина мінерального багатства регіону. Інші копалини також мають практичну цінність, хоча їхні родовища, масштаби використання та промислові перспективи відрізняються.

Доломіт — сировина, важлива для металургії та виробництва скла

Однією з найцінніших неметалевих копалин Криворіжжя є доломіт. Це карбонатна порода, до складу якої входять кальцій і магній. Вона має практичне значення для кількох промислових напрямів.

За інформацією інвестиційного порталу міста, доломітові поклади становлять близько 40% балансових запасів України. У матеріалах Криворізького національного університету також згадується велике родовище доломітів на території міста — з промисловими запасами понад 112 млн тонн.

Доломіт використовують у металургії як флюс — матеріал, який допомагає під час плавлення металу зв'язувати небажані домішки та формувати шлак. Це важлива складова технологічних процесів виробництва чавуну й сталі.
Не лише залізна руда: які корисні копалини Криворіжжя використовують у промисловості та будівництві

Крім того, доломітова сировина потрібна для:

Доломітове борошно, наприклад, застосовують для зниження кислотності ґрунтів і поповнення їх кальцієм та магнієм.

Таким чином, ця копалина має значення не лише для гірничої промисловості. Вона є сировиною для металургії, будівництва, хімічного та аграрного секторів.

Мармур — природний матеріал для оздоблення та архітектури

Ще один ресурс, який згадується серед корисних копалин Криворіжжя, — мармур. На території міста Криворізький національний університет фіксує наявність відповідного родовища.

Мармур утворюється внаслідок перекристалізації вапняку або доломіту під впливом високих температур і тиску. Його структура, забарвлення та здатність добре поліруватися зробили цю породу популярною в архітектурі й декоративному мистецтві.

Основні напрями використання мармуру:

  • виготовлення облицювальних плит для внутрішнього та зовнішнього оздоблення будівель;

  • виробництво сходів, підвіконь, колон та інших архітектурних деталей;

  • створення скульптур і декоративних виробів;

  • оформлення інтер'єрів та громадських просторів.

Якість мармуру залежить від його структури, міцності, кольору та наявності домішок. Не кожне родовище придатне для отримання великих декоративних блоків, тому сам факт наявності мармуру ще не означає, що його можна використовувати для всіх перелічених виробів.

В енциклопедичних матеріалах мармур визначають як один із природних каменів, які використовують для скульптури й архітектурного оздоблення.

Не лише залізна руда: які корисні копалини Криворіжжя використовують у промисловості та будівництві

Буре вугілля — ще один енергетичний ресурс регіону

Криворіжжя має не лише металеві та будівельні корисні копалини, а й паливні ресурси. Зокрема, Криворізький і Саксаганський буровугільні райони входять до Дніпровського буровугільного басейну.

Буре вугілля — тверда горюча копалина, яка утворилася на ранніх етапах вуглефікації рослинних решток. За своїми властивостями воно відрізняється від кам'яного вугілля: має підвищену вологість і зазвичай нижчу теплотворну здатність.

Основний напрям його промислового використання — енергетика. Буре вугілля може бути паливом для теплових електростанцій, а також використовуватися у формі брикетів для опалення.

Водночас важливо розрізняти наявність покладів і фактичний видобуток. Інформація про буре вугілля у ресурсних описах Криворіжжя підтверджує геологічну наявність цієї сировини, але сама по собі не свідчить про роботу сучасних буровугільних шахт чи значне промислове виробництво палива в місті.

Покрівельні сланці — природна сировина для дахів

У переліку корисних копалин Криворізького басейну згадуються покрівельні сланці, зокрема поклади в районі Шмакового.

Це шаруваті гірські породи, які за відповідних фізичних властивостей можна розділяти на тонкі плоскі пластини. Саме ця особливість зробила природний сланець будівельним матеріалом.

Його традиційно використовують для виготовлення покрівельних плиток. Вони можуть слугувати довговічним покриттям скатних дахів. Натуральний сланець навіть окремо згадується серед матеріалів для покрівлі в українських будівельних нормах ДБН В.2.6-220:2017.

Окрім покрівельного застосування, сланцеві породи залежно від їхнього складу та властивостей можуть використовуватися як будівельна сировина. Однак для виготовлення якісної покрівлі важливі здатність породи розколюватися на рівні пластини, морозостійкість, міцність і низьке водопоглинання.

Тому наявність покладів покрівельного сланцю в Криворізькому басейні не слід автоматично ототожнювати з виробництвом місцевої сланцевої черепиці.

Талькові сланці — сировина, яку досліджують для виробництва цегли та фарб

Особливе промислове значення мають талькові сланці. Вони поширені в межах Криворізького залізорудного басейну та пов'язані з давніми метаморфічними породами Українського щита.

Один із важливих об'єктів — Інгулецьке родовище. За даними дослідження, опублікованого у 2025 році в «Геолого-мінералогічному віснику» Криворізького національного університету, запаси тальковмісних порід цього родовища оцінювали приблизно у 50 млн тонн. Загальні прогнозні обсяги талькових сланців Кривбасу автори оцінювали у 7,9 млрд тонн із урахуванням визначених геологічних параметрів залягання. Це саме оцінка ресурсного потенціалу, а не обсяг підтверджених балансових запасів чи доступної для видобутку сировини.

Тальк після подрібнення перетворюється на порошок, який має низьку твердість, хімічну інертність і добрі змащувальні властивості. У промисловості його використовують як наповнювач для різних матеріалів.

Зокрема, талькова сировина може бути корисною для:

  • виробництва фарб і лаків;

  • виготовлення кераміки та будівельної цегли;

  • виробництва гуми й пластмас;

  • паперової промисловості;

  • створення вогнетривких та ізоляційних матеріалів.

Для Кривого Рогу особливо цікаві два напрями досліджень.

Перший — виробництво керамічної цегли. У 2023 році вчені опублікували роботу про можливість використання талькових сланців Інгулецького родовища разом із суглинками для виготовлення цегли. Йшлося про залучення порід, які утворюються під час розробки залізорудного родовища, до виробництва будівельної продукції.

Другий — лакофарбова промисловість. У 2025 році К. Струтинська та Г. Сімаченко опублікували дослідження фізико-хімічних і фізико-механічних властивостей талькових сланців Інгулецького родовища. Для роботи відібрали 12 проб із різних бортів кар'єра. Дослідники вивчали можливість застосування цієї сировини у виробництві фарб і лаків.
Тальк у лакофарбовій промисловості цінують за здатність покращувати властивості покриттів: він допомагає підтримувати рівномірність фарбового шару, впливає на його гладкість і міцність, а також уповільнює осідання пігментів.

Важливо, що йдеться про наукові дослідження можливостей використання місцевої сировини, а не про підтверджений запуск масового виробництва фарб або цегли з криворізьких талькових сланців.

Водночас вони мають і практичний вимір: у звіті про стратегічну екологічну оцінку Стратегії розвитку Криворізької міської громади до 2030 року, оприлюдненому у 2025 році, зазначені окремі частини відвалів розкривних порід Інгулецького родовища, складені переважно тальковими сланцями. Для них вказано видобування цієї сировини та розробку з 2023 року.

Це показує ще один напрям розвитку мінеральної сировинної бази: використання не лише основної залізної руди, а й порід, які раніше залишалися у відвалах.

Будівельні піски та суглинки — місцева основа для виробництва будматеріалів

Окрема група ресурсів Криворіжжя — будівельні піски та суглинки. На відміну від багатьох рідкісних мінералів, вони мають цілком зрозуміле повсякденне застосування.

У матеріалах про ресурсний потенціал Кривого Рогу зазначені конкретні родовища цих копалин. Наприклад:

  • Інгулецьке родовище — пісок для силікатної цегли;

  • балка Північна Червона — пісок для бетону;

  • Ковальське родовище — суглинок;

  • Лозуватська ділянка Інгулецького родовища — суглинок;

  • Мар'янівське родовище — пісок і суглинок.

Ці об'єкти наведені у зведеній таблиці неметалевих мінеральних ресурсів міського звіту. Вона підтверджує їхнє господарське призначення, але наведені в ній балансові запаси не варто сприймати як показники сучасного щорічного видобутку.

Будівельний пісок використовують для виготовлення бетонних сумішей, будівельних розчинів, силікатної цегли, а також під час облаштування доріг та залізничної інфраструктури. Окремі види піску потрібні для скляної та ливарної промисловості. Конкретне застосування визначають за зерновим складом, вмістом глинистих частинок і домішок.
Суглинок — природна суміш піску, пилуватих частинок і глини. Завдяки пластичності після зволоження він придатний для формування будівельних виробів. Основні напрями використання — виробництво керамічної цегли та черепиці.
Для будівельної галузі ці матеріали важливі через можливість забезпечувати виробництво місцевою мінеральною сировиною. Вони не потребують такого складного технологічного циклу збагачення, як бідні залізні руди, хоча також мають відповідати встановленим вимогам до якості.

Чому ці копалини важливі для промислового майбутнього Криворіжжя

Різноманіття корисних копалин Криворізького регіону означає, що його мінерально-сировинний потенціал не обмежується залізорудною промисловістю.

Доломіт може бути сировиною для металургії, скла та вогнетривких матеріалів. Мармур має декоративне й архітектурне застосування. Буре вугілля належить до паливних ресурсів. Талькові сланці досліджують як можливу сировину для цегли, фарб та інших промислових виробів. Піски й суглинки становлять основу для виробництва низки будівельних матеріалів.

Водночас важливо розуміти різницю між геологічними запасами, промисловими родовищами та фактичним видобутком. Наявність корисної копалини в надрах ще не означає, що її розробляють у промислових масштабах. Для цього потрібні підтверджена якість сировини, економічна доцільність, технології переробки та відповідні дозволи.

Особливо перспективним напрямом для Криворіжжя може бути комплексне використання гірничої сировини. Дослідження талькових сланців показують, що навіть породи, які залишаються під час видобутку залізної руди у розкривних відвалах, можуть розглядатися як матеріал для іншого виробництва.

Отже, Криворіжжя має значно ширшу мінеральну базу, ніж може здатися з його промислової репутації. Залізна руда сформувала історію міста, проте доломіт, мармур, сланці, буре вугілля, піски та суглинки також становлять важливу частину його природного багатства.