Не лише залізна руда: яку яшму та незвичайні камені знаходять на Криворіжжі

Кривий Ріг відомий передусім залізорудними родовищами та гірничодобувною промисловістю. Однак мінеральне різноманіття Криворізького басейну значно ширше: тут відомі декоративні залізисті кварцити, яшмоїди, аметистовидний кварц, гірський кришталь і камені з незвичайними оптичними ефектами. Серед найцікавіших — «тигрове», «котяче» та «соколине око», які привертають увагу характерними смугами й відблисками.

Ці утворення становлять інтерес не лише для колекціонерів. Їхнє походження допомагає зрозуміти складну геологічну історію Криворіжжя.

Криворізька яшма: що приховують смугасті камені

У популярних описах декоративні червоно-сірі породи Кривбасу іноді називають криворізькою яшмою. Водночас геологічна термінологія розрізняє власне яшму, яшмоїди та джеспіліт — кварцово-залізисту гірську породу, характерну для давніх геологічних утворень.

Як пояснює «Енциклопедія сучасної України» у статті про джеспіліт, ця порода має осадове або вулканогенно-осадове походження та зазнала глибоких метаморфічних змін. Вона складається з тонких прошарків різних мінералів, серед яких кварц, магнетит, гематит та інші компоненти. Товщина окремих прошарків, за енциклопедичними даними, може становити від 0,1 до 20 мм.

Саме чергування мінеральних шарів створює виразні смуги, візерунки та контрасти кольорів. У полірованих зразках вони особливо помітні: відтінки червоного, сірого, чорного й білого утворюють природні композиції.

Геологічний музей Криворізького національного університету також представляє різноманіття мінеральних утворень регіону. У його описі серед декоративних каменів згадані яшмоїди, візерунчастий халцедон, аметист, гірський кришталь, «тигрове», «котяче» та «соколине око». Джерело: матеріал про геолого-мінералогічний музей.

«Тигрове», «котяче» та «соколине око»: як виникають оптичні ефекти

Особливість цих каменів полягає не тільки в забарвленні. За певного освітлення на їхній поверхні з'являється яскрава смуга, яка змінює положення залежно від кута огляду. У гемології таке явище називають чатоянсією, або ефектом котячого ока.

Як пояснюють фахівці Гемологічного інституту Америки (GIA) у науковому огляді оптичних ефектів у дорогоцінному камінні, ефект виникає через відбиття світла від численних паралельно орієнтованих волокнистих включень усередині каменю.

У Криворізькому басейні різновиди цих утворень мають свої особливості:

• «Тигрове око» — переважно золотисто-коричневий камінь зі шовковистими відблисками.

• «Соколине око» — сіро-блакитний, синій або темно-синій різновид із характерним світловим ефектом.

• «Котяче око» — утворення, яке в криворізьких геологічних дослідженнях описують, зокрема, як зеленувато-сіре.

Важливе дослідження походження цих каменів опублікували геологи Володимир Андрейчак та Володимир Євтєхов. У статті «Прояви соколиного та тигрового ока Криворізького басейну», надрукованій у 2015 році, вони описали поширення цих утворень і стадії їх формування.

В. Андрейчак на той час працював асистентом кафедри геології та прикладної мінералогії Криворізького національного університету, а В. Євтєхов був доктором геолого-мінералогічних наук, професором і завідувачем цієї кафедри. Дослідження ґрунтувалося на геологічному картуванні, відборі мінеральних зразків та мікроскопічному аналізі.

Автори пов'язують утворення «соколиного ока» з процесами окварцювання волокнистих мінеральних агрегатів. «Тигрове око», згідно з їхніми висновками, формується внаслідок подальших змін різновидів «соколиного» та «котячого ока».

Де в Криворізькому басейні трапляються ці камені

У науковій публікації Андрейчака та Євтєхова зазначено, що прояви «тигрового» й «соколиного ока» виявлені на різних родовищах Криворізького басейну. Найбільш виражена мінералізація, за результатами дослідження, спостерігалася в Глеюватському родовищі центральної частини Саксаганського залізорудного району.

Це важливе уточнення: йдеться про результати геологічного дослідження, а не про гарантію того, що декоративні камені можна знайти на будь-якій відкритій ділянці Криворіжжя.

Інший науковий погляд на мінеральне різноманіття регіону представляє дослідник С. Тіхлівець. У статті «Варіативність фізичних і хімічних властивостей магнетиту та кварцу Північного району Криворізького басейну», опублікованій у 2021 році у фаховому журналі «Геологія» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, розглянуто вплив складу та геологічних процесів на властивості основних мінералів залізистих кварцитів.

Ці дослідження демонструють, що навіть у межах залізорудного регіону мінеральний склад і властивості порід можуть істотно відрізнятися.

Чому незвичайні камені важливі для Криворіжжя

Мінеральні утворення Кривбасу поєднують наукову, декоративну та пізнавальну цінність. Смугасті кварцити відображають тривалі геологічні процеси, а «тигрове», «котяче» та «соколине око» дають змогу досліджувати, як змінюються мінеральні агрегати й виникають незвичайні оптичні ефекти.

Завдяки таким знахідкам Криворіжжя можна розглядати не лише як промисловий центр, а й як територію зі складною геологічною історією та різноманітними природними об'єктами.

Водночас пошук мінералів у промислових кар'єрах і на територіях гірничих підприємств може бути небезпечним. Досліджувати породи варто лише в дозволених і безпечних місцях.

Криворізькі декоративні породи та камені з ефектами «котячого», «тигрового» й «соколиного ока» — не випадкова цікавинка, а частина геологічної спадщини регіону. Їхнє походження підтверджене науковими дослідженнями, а мінеральне різноманіття Кривбасу заслуговує на увагу не менше, ніж його залізорудні ресурси.