Протести проти нового Цивільного кодексу в Україні продовжують викликати активні дискусії у суспільстві. Разом із вимогами протестувальників традиційно з’явилася й хвиля критики на адресу самих учасників акцій.
Не тільки про Цивільний кодекс: Ольга Костіна про роль протестів у змінах
Нагадаємо, що у Кривому Розі містяни провели мирну акцію проти нової редакції Цивільного кодексу України (законопроєкт №15150). Учасники акції тримали плакати з написами: «15150 — це ред флег», «Кривий Ріг проти 15150», «Жодних рішень про нас без нас», «15150 суперечить правам людини», а також «Ні захисту корупціонерів через право на “безпам’ятство”». До мікрофона виходили мешканці міста, журналісти, правозахисники та громадські активісти, які висловлювали свої побоювання щодо законопроєкту. За порядком під час проведення акції стежили правоохоронці. Подібні акції пройшли у багатьох містах України.
Мітингувальників звинувачують у «проплаченості», засуджують за емоційність та нецензурну лексику, дивуються, чому серед учасників багато молоді або представників квір-спільноти. А головне — дедалі частіше суспільна дискусія зміщується не на зміст протестів, а на їхню форму.
Саме на цьому акцентує увагу феміністка та громадська діячка Ольга Костіна у своєму матеріалі про роль низових рухів та вуличних протестів у боротьбі за права й суспільні зміни.
На її думку, в Україні та світі жодна важлива соціальна зміна не відбувалася лише через «тиху дипломатію» або перемовини в кабінетах.
«Так суперечка швидко зміщується: вже не про суть вимог, а про формат. Не ті, не так, не там», — зазначає Ольга Костіна.
Читайте також: Цивільний кодекс хочуть змінити: які моменти критикують криворіжці
У своєму матеріалі вона нагадує, що право жінок голосувати, працювати, мати власні гроші чи право голосу в суспільстві стало можливим не лише завдяки просвітницькій роботі, а й через роки протестів та громадського тиску. Громадська діячка також проводить паралелі з українським контекстом — від Майдану до боротьби за ратифікацію Стамбульської конвенції. На її думку, саме активність громадянського суспільства та вуличних рухів часто стає поштовхом до реальних змін.
Окремо авторка говорить про ставлення суспільства до фемінізму. За її словами, навіть сьогодні феміністичні ідеї часто називають «радикальними» чи «агресивними», особливо коли жінки відкрито говорять про нерівність, дискримінацію чи власний досвід. Водночас головною метою фемінізму Ольга Костіна називає право жінок говорити правду про себе та бути повноцінними суб’єктами у суспільстві.
Водночас Ольга Костіна підкреслює: не всі люди мають бути радикальними активістами чи виходити на барикади, однак суспільству варто з повагою ставитися до голосу вулиці, адже саме він часто прокладає шлях до реальних змін.
Раніше ми писали: Сексизм у політиці та бізнесі: у Кривому Розі говорили про сучасні проблеми жінок