Фото pexels.com

Попереду найскорботніший тиждень у церковному році, муки на хресті, поховання та чудо Воскресіння. Але передує йому за календарем християн – святковий та радісний.  Вербна неділя, яка відзначається після Лазаревої суботи, є ключовим моментом цього періоду. У 2024 році це свято припадає на 28 квітня для східних християн.

Фото з відкритих джерел

Ця подія - одна з найважливіших у християнській традиції, вона займає почесне місце серед дванадцяти найбільших свят у церковному календарі. Історія Вербної неділі має глибокі корені, зв'язані з прибуттям Ісуса Христа до Єрусалима, подію, що описана у всіх чотирьох Євангеліях.

Напередодні цього свята, у Лазареву суботу, Ісус воскресив свого друга, Лазаря, що спричинило велике захоплення серед людей. А на саму Вербну неділю, Христос увійшов до Єрусалима, спровокувавши емоційну реакцію натовпу, Люди вітали Його, вистеляючи шлях власним одягом, та закидаючи дорогу пальмовими гілками. В церковній традиції верба (замість не притаманної нашій місцевості пальми) виступає як символ та оберіг, освячені гілочки стають об'єктом особливої шани та захисту від злого.

У Кривому Розі працюють 12 церков ПЦУ, по кілька у різних районах міста. Їх адреси опублікували у спільноті Криворізької ради церков. Для зручності ми публікували адреси храмів за районами та їх контакти. У Кривому Розі також працюють три храми Української Греко-Католицької церкви. Кожна - у різних районах міста - їх адреси.

Чому когось “верба бʼє”?

На освяченні гілочки можуть бути будь-якого розміру та виду, але обов'язково живими. З листочками, котиками, бруньками або й без них — верба стає символом захисту до наступної Вербної неділі. Традиційно гілочки клали під образами вдома чи на ночви, де сходило тісто на паску. Люди також приховували шматочки верби в одязі як оберіг від лихого.

Однією з популярних традицій у цей день є легке стукання одне одного вербовими гілочками зі словами: "Не я б’ю, верба б’є, за тиждень – Великдень! Уже недалечко червоне яєчко!". Ці слова та традиція мають давню історію, що сягає дохристиянських часів, і сприймаються як символ енергію та здоров'я, які передають вдареному вербою.

Традиційне привітання з вербною неділею:

Будь великий, як верба, А здоровий, як вода, А багатий, як земля!

Не я б’ю, лоза б’є, лоза б’є не заб’є, від нині за тиждень буде Великдень.

Будь здоровий як вода, багатий, як земля, а красний як тая паска, бо в ній Божа ласка.

Фото pexels.com

Традиції та звичаї Вербної неділі:

1. Після освячення гілочки верби садили на городі: якщо прийметься, дівчина з родини вийде заміж, а хлопець – одружиться і будуть здорові.

2. Свяченою вербою відганяли грозу – "кивали" гілочкою в бік хмари. Коли була пожежа, кидали у полум’я, щоб зменшити руйнівну силу стихії.

3. Освячені котики з верби додавали в кашу, аби набратися сили та здоров’я, а ще по дорозі з церкви ковтали їх – щоб не боліло горло та не було лихоманки.

4. З освяченими галузками пасічники обходили вулики, а господарі – місця, де жила худоба, щоб було багато меду, молока і тварини були здорові.

5. Шматочок верби клали покійнику у домовину для захисту і на "тому" світі, а бабі-повитусі клали свячену вербу "щоб мала чим відганяти потерчат".

Раніше ми писали, чому віряни ПЦУ перейшли на новий календар, а Великдень відзначають у травні. Відповідь на це питання дав клірик Православної Церкви України Отець Артемій в ексклюзивному інтервʼю krivbass.city. Ще у вересні 2023 року ПЦУ та УГКЦ перейшли на Новоюліанський календар, зміни торкнулися неперехідних свят, проте Великдень цьогоріч ми святкуємо за старим календарем. Так, Православна церква України, Греко-католицька церква України й православні світу святкують Великдень у 2024 цьому році 5 травня.