Із приходом весни розквітають кульбаби – перші сонячні квіти, і саме в цей період із землі виповзають жуки – оленки волохаті.
Як розпізнати шкідника
Оленка волохата (лат. Tropinota hirta) — це небезпечний садовий жук-шкідник, який масово поїдає квіти плодових дерев, ягідників та декоративних рослин. Оленка волохата поширена в усіх регіонах України.
Жук розміром 8,5–14 мм, чорний, зверху густо вкритий сірими або жовтуватими волосками, через що здається "пухнастим". На надкрилах є хаотичні білі плями. Комахи дуже люблять сонце, активні з 10:00 до 16:00. У похмурі або дощові дні, а також на ніч вони ховаються назад у ґрунт.
Навесні спочатку виїдають кульбаби та первоцвіти, а згодом масово перелітають на квітучі абрикоси, персики, яблуні, суницю тощо. Для знищення врожаю жукам достатньо виїсти тичинки та маточки квіток.
Загроза для нарцисів, абрикоса і яблуні
Оленка волохата або бронзівка (Epicometes hirta Poda) – шкідник, який був більш характерний для південних регіонів країни, але останні роки, враховуючи кліматичні зміни, суттєво зросла його чисельність і в нашій області. Особливо сильних пошкоджень жук завдає в посушливі роки. Спалахи розмноження вчені пов'язують зі змінами ритму сонячної активності. Однією з причин зростання чисельності оленки волохатої також є те, що всі стадії її розвитку пов'язані з ґрунтом. У роки масового розмноження жук завдає значної шкоди садам, ягідникам, овочевим та декоративним культурам.
Зимують молоді жуки в коконах у ґрунті на глибині 15-30 см, а навесні під час цвітіння кульбаби виходять із ґрунту. Жуки літають у теплі сонячні години дня. Харчуються цвітом, виїдаючи тичинки і маточки, обгризають пелюстки спочатку на кульбабі, потім на тюльпанах, нарцисах, після чого перелітають на квітучі кісточкові культури (абрикос, персик, черешню), трохи пізніше – на зерняткові (яблуню, грушу), ягідні (суницю, смородину). Потім перелітають на квітучі бур'яни.
З першої декади і до кінця червня самки відкладають яйця у ґрунт, із яєць відроджуються личинки, що залишаються у ґрунті до кінця серпня - початку вересня і живляться рослинними залишками. Заляльковування розпочинається з кінця серпня і триває до середини жовтня. Через 14-22 днів з’являються молоді жуки, які залишаються зимувати у ґрунті.
Читайте також: У Кривому Розі з 1 червня 2026 року вводиться новий підвищений тариф на послуги централізованого водопостачання та водовідведення
Методи боротьби та захисту саду – до чого тут синя миска
Враховуючи біологічні особливості шкідника, застосовують різні заходи з обмеження його поширення. Так, осіння обробка ґрунту дає можливість знищити молодих жуків, які зимують у коконі в землі. При перекопуванні грядок бажано вибирати та знищувати личинки.
Жуки малоактивні, завмирають і не літають у ранкові та вечірні години. Тому їх струшують із дерев, кущів на розстелений брезент, поліетилен (можна у відкриту парасольку), а з низькорослих рослин жуків збирають вручну. Ефективний прийом масового знищення оленки волохатої ґрунтується на такій особливості її біології, як інтенсивна опушеність імаго густими волосками. Суть прийому полягає у тому, що у період масового заселення оленкою волохатою кущів або рослин їх обприскують водою всередині дня, коли жуки найбільш активні. Краплі води концентруються на волосках, внаслідок чого жуки втрачають рухову та льотну активність. Через кілька хвилин їх обтрушують, збирають і знищують. За високої чисельності шкідника такий прийом необхідно проводити кілька разів на день. Зрозуміло, що цей спосіб можна застосовувати лише у приватних і дачних господарствах.
Жуків приваблює синій та фіолетовий кольори, що також можна використовувати для збирання шкідника. Під деревами встановлюють пастки – яскраво-сині чи фіолетові ємкості з холодною водою або з водою, затравленою одним з інсектицидів.
У плодових насадженнях проти оленки волохатої застосовують препарати: Каліпсо 480 SC, КС (0,2-0,3 л/га) та Маврік, ЕВ (0,2-0,6 л/га), які безпечні для бджіл, що дає змогу проводити обприскування також під час цвітіння дерев, та ефективні від низки інших комах-шкідників саду, а саме: садових довгоносиків (брунькоїдів, квіткоїдів) та трубковертів (казарок, букарок), листовійок, плодового пильщика, попелиці.
Застосовуючи засоби захисту рослин, слід дотримуватися загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.
Раніше ми писали: Червень — один із найактивніших місяців для садівників та городників. Саме зараз висівають пізні овочі, зелень, квасолю, доглядають за томатами, огірками, перцем, капустою та іншими культурами. Багато господарів також орієнтуються на фази Місяця, адже вважається, що вони впливають на ріст і розвиток рослин. Місячний посівний календар червня.