Жовтень — це не лише час гарбузового латте й затишних вечорів під пледом. Листя шарудить, дим від перших багать пахне теплом, і здається, що Всесвіт тихо схиляється ближче до нас. Саме тепер, у холодній прозорості осені, настає пора, коли повітря стає прохолодним і кришталево чистим, коли небо — мов відполіроване дзеркало, в якому відбивається безмежність. Осінь стишує землю, але відкриває небеса. І настає ідеальний час для космічних спостережень — для зустрічі з дивом, що відбувається щороку, але щоразу здається новим.
У ніч із 20 на 21 жовтня небо над Україною прикрасить зорепад Оріонідів — уламки легендарної комети Галлея. Астрономічні ресурси NASA повідомляють, що саме цього року умови для спостереження будуть майже ідеальними: у ніч піку Місяць буде лише тонким серпом (близько 2 % освітленості), тож світлове забруднення стане мінімальним. Оріоніди — це щорічне метеорне явище, яке виникає, коли Земля проходить через потік частинок, залишених кометою Галлея. Її уламки, входячи в атмосферу Землі на швидкості понад 60 км/с, спалахують, мов небесні іскри, утворюючи метеори. За сприятливих умов можна побачити до 15 метеорів на годину, і кожен із них — маленьке послання з глибини часу.
Мріяли колись побачити падаючу зірку й загадати бажання? Обводьте в календарі червоним ніч із 21 на 22 жовтня 2025 року — адже це ваш зоряний час. Саме тоді на небесній сцені розгорнеться одне з найвидовищніших шоу року — зорепад Оріоніди. І це не просто дощ із безіменних космічних камінчиків — це уламки історії, спадщина найвідомішої комети у світі. Тож готуйте термоси, кличте друзів і готуйтеся до подорожі у глибину зоряної ночі.
Ядро комети Галлея - фото Image Credit & Copyright: Halley Multicolor Camera Team, Giotto Project, ESA з відкритих джерел
Шлях крізь зоряний пил: як народжуються Оріоніди
Усі метеорні потоки мають своє походження — вони народжуються із пилових шлейфів, що залишають по собі комети чи астероїди. Але Оріоніди — діти саме кометної природи.
Коли комета Галлея наближається до Сонця, його жар розігріває крижане ядро, запускаючи процес сублімації — перетворення льоду на газ без проміжного рідкого стану. Газові потоки вириваються у космос і тягнуть за собою шлейфи кам’яних та металевих частинок. Щороку Земля перетинається зі шляхом цього шлейфу і частинки пилу врізаються в атмосферу з неймовірною швидкістю — приблизно 66 км/с. Щоб уявити масштаб — це як подолати відстань від Харкова до Ужгорода менш ніж за 20 секунд! Від шаленого тертя об повітря ці крихітні уламки спалахують, немов сірники, і саме тоді ми бачимо їхнє останнє сяйво — короткий, але величний фінал їхньої космічної подорожі.
Комета Галлея: послання крізь століття
Своїм народженням Оріоніди зобов’язані легендарній кометі 1P/Галлея — найвідомішій у людській історії. Для наших предків її поява була знаменням — і водночас пророцтвом, що викликало і захват, і страх. Її зображення навіть прикрашає знаменитий гобелен із Байо, який оповідає про битву при Гастінгсі 1066 року, коли Англія впала під натиском норманів. Комета Галлея належить до короткоперіодичних: вона здійснює повний оберт навколо Сонця приблизно за 76 років. Востаннє її бачили у 1986 році, а наступного разу людство зустріне її лише у 2061-му.
Та чекати півстоліття не обов’язково. Жовтневий зорепад — це своєрідне послання від Галлеї, її «вітання» для нас, залишене у хвості зіркового пилу. До речі, у цієї комети є ще один небесний спадкоємець — потік Ета-Акваридів, який прикрашає травневе небо.
Читайте також: Полювання на падаючі зорі: три зорепади літа
Астрономи очікують до 66 км/с - фото Marjan Lazarevski з відкритих джерел
Назва зорепаду: чому Оріоніди
Чому ж метеорний потік називають Оріонідами, а не, скажімо, Галлеїдами? Усе через його радіант — уявну точку на небі, з якої, ніби з вогню, розлітаються метеори. У нашому випадку ця точка знаходиться в одному з найвідоміших сузір’їв — Оріоні, мисливцеві з грецьких легенд. Знайти його легко: на південно-східному небі шукайте три яскраві зорі в ряд — це знаменитий Пояс Оріона. Насправді ж метеори рухаються паралельно, але для спостерігача на Землі здається, ніби всі вони виринають з одного центра. Тому дивитися варто не лише в напрямку Оріона — найдовші та найяскравіші сліди можуть спалахнути будь-де.
Як спостерігати Оріоніди в Україні: ніч, що варта безсоння
Пік активності зорепаду припадає на ніч із 20 на 21 жовтня 2025 року. Найкращий час для спостереження — після опівночі до світанку, коли сузір’я Оріона підніметься найвище над горизонтом.
Поради для спостереження:
- Оберіть місце подалі від міського освітлення — поля, пагорби або береги водойм стануть ідеальними.
- Не дивіться лише на Оріон — метеори з’являються по всьому небу.
- Дайте очам 20–30 хвилин, щоб звикнути до темряви — і тоді навіть найслабше сяйво стане видимим.
Що може завадити зоряному видовищу:
Навіть якщо природа буде прихильною, кількість видимих метеорів може відрізнятися від теоретичних показників (ZHR) через:
- хмарність або туман,
- світлове забруднення міст,
- різницю у висоті радіанта над горизонтом у різних регіонах України.
Але навіть якщо побачите лише кілька спалахів — вони варті очікування.
Чому варто не спати: краса, що з’єднує часи
Оріоніди — один із найкрасивіших осінніх зорепадів. Їхні метеори швидкі, яскраві, іноді залишають на небі довгі шлейфи, що повільно тануть у темряві. І кожен із них — це частинка історії: уламок комети Галлея, що востаннє наближалася до Сонця ще в 1986 році й повернеться лише у 2061-му.
Тож, коли цієї жовтневої ночі піднімете очі до неба й побачите, як крізь морок летить вогняна іскра, знайте — перед вами мандрівник із минулого, гість із безодні космосу.
Метеорний дощ Оріонідів — це не просто видовищне явище. Це нагадування, що навіть серед щоденних турбот ми належимо до Всесвіту, а його подих торкається нас щоосені. Що треба? Тієї ночі, треба загорнутись в ковдру, налийте гарячого чаю й дозвольте собі просто дивитися в небо. Адже іноді, щоб відчути безкінечність, достатньо однієї зорі, що падає. Раніше ми писали, що уже в середині жовтня очікується черговий геомагнітний шторм, який може відчутно позначитися на самопочутті людей, чутливих до змін космічної погоди.