В умовах повномасштабної війни роботодавці дедалі частіше стикаються із ситуаціями, коли працівники отримують поранення або гинуть внаслідок ракетних ударів, артилерійських обстрілів, атак дронів чи інших бойових дій під час виконання трудових обов’язків.
У таких випадках важливо не лише оперативно надати допомогу потерпілому, а й правильно оформити подію відповідно до законодавства. Саме від дотримання процедури залежить, чи зможе працівник або його родина отримати передбачені законом страхові виплати та інші соціальні гарантії.
Про це повідомили фахівці Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.
Поранення працівника через обстріл під час роботи: покроковий алгоритм дій у 2026 році
Воєнні дії не скасовують обов'язків роботодавця
Порядок дій визначено Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337.
Спеціальні норми Порядку передбачають особливий механізм розслідування нещасних випадків, які сталися внаслідок ведення воєнних (бойових) дій.
Це означає, що якщо працівник отримав травму, поранення або загинув під час виконання своїх трудових (посадових) обов'язків через:
• ракетний удар;
• артилерійський чи мінометний обстріл;
• атаку безпілотників;
• авіабомбардування;
• інші бойові дії,
такий випадок обов'язково підлягає спеціальному розслідуванню.
Перші дії після поранення працівника
Алгоритм дій починається одразу після настання події.
Крок 1. Надати допомогу потерпілому
Свідок події або працівник, який першим її виявив, повинен:
• надати першу домедичну допомогу;
• викликати екстрені служби;
• повідомити безпосереднього керівника робіт, службу охорони праці або іншу уповноважену особу.
Якщо це можливо, сам потерпілий також повідомляє керівника.
Крок 2. Дії безпосереднього керівника
Керівник робіт повинен:
• організувати надання медичної допомоги;
• забезпечити доставлення потерпілого до медичного закладу;
• вжити заходів для недопущення аналогічних випадків;
• негайно повідомити роботодавця.
Що повинен зробити роботодавець
Після отримання інформації роботодавець має діяти без зволікань.
1. Зберегти місце події
Якщо це дозволяє безпекова ситуація, місце події необхідно залишити без змін.
Якщо зробити це неможливо через подальшу небезпеку або проведення аварійно-рятувальних робіт, потрібно здійснити максимально повну фото- та відеофіксацію.
Ці матеріали можуть стати важливими доказами під час розслідування.
2. Повідомити компетентні органи
Не пізніше наступного робочого дня роботодавець подає повідомлення за формою, встановленою додатком 2 до Порядку № 337, зокрема до:
• територіального органу Держпраці;
• Пенсійного фонду України;
• інших органів, визначених законодавством.
Порушення строків повідомлення може ускладнити процедуру розслідування.
Читайте також: Кривий Ріг під ударом - є загиблі: росіяни атакували промисловість міста у ніч на 16 серпня
3. Сприяти роботі спеціальної комісії
Роботодавець повинен:
• надати всі необхідні документи;
• забезпечити доступ до місця події;
• надати пояснення посадових осіб;
• створити умови для проведення спеціального розслідування.
Які документи оформляються
Після завершення роботи спеціальна комісія складає:
• акт розслідування;
• акт за формою Н-1;
• інші матеріали, передбачені Порядком № 337.
Саме ці документи є підставою для реалізації працівником права на страхові виплати та інші соціальні гарантії.
Хто вирішує, чи пов'язаний випадок із виробництвом
Рішення приймає спеціальна комісія шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів.
Комісія визначає:
• чи пов'язаний нещасний випадок із виробництвом;
• чи існують підстави для оформлення акта Н-1;
• які причини та обставини призвели до травмування;
• які заходи необхідно вжити для запобігання подібним випадкам у майбутньому.
Чому правильне оформлення має вирішальне значення
Правильне та своєчасне оформлення нещасного випадку — це не формальність.
Саме результати спеціального розслідування можуть стати підставою для:
• призначення страхових виплат потерпілому;
• компенсації втраченого заробітку;
• отримання одноразової допомоги;
• виплат членам сім'ї у разі загибелі працівника;
• забезпечення інших соціальних гарантій, передбачених законодавством України.
Несвоєчасне повідомлення або порушення процедури можуть значно ускладнити підтвердження зв'язку нещасного випадку з виробництвом.
Під час воєнного стану ризики для працівників значно зросли, однак законодавство України передбачає чіткий механізм захисту їхніх прав. Якщо працівник отримав травму внаслідок обстрілу, бомбардування чи інших бойових дій під час виконання трудових обов'язків, роботодавець зобов'язаний оперативно організувати допомогу, повідомити компетентні органи, забезпечити проведення спеціального розслідування та виконати рішення спеціальної комісії.
"Дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України № 337 — це не лише виконання вимог закону, а й гарантія того, що потерпілий працівник або його сім'я зможуть реалізувати своє право на державний соціальний захист і належні страхові виплати", - йдеться у повідомленні.
Раніше ми писали: понад 240 тисяч жителів Дніпропетровської області планують охопити допомогою міжнародних партнерів протягом осінньо-зимового періоду. Людям надаватимуть грошові виплати, паливо, матеріали для утеплення будинків та іншу підтримку.