Міжнародний день прав людини: чому він важливий - фото з відкритих джерел

10 грудня у світі щороку відзначають Міжнародний день прав людини — дату, що нагадує про ухвалення у 1948 році Загальної декларації прав людини Генеральною Асамблеєю ООН. Саме цей документ заклав фундамент сучасного бачення свобод і гідності кожної людини.

Читайте також: Міжнародний день пам’яті жертв геноциду: уроки минулого для майбутнього

Історичне значення Декларації

Проголошена як орієнтир для всіх держав і народів, Декларація має на меті формувати у суспільствах культуру поваги до прав людини. ООН наголошувала: знайомство з її положеннями через освіту та просвітництво повинно сприяти реальному впровадженню цих норм на національному та міжнародному рівнях.

Документ підкреслює: усі люди без винятку мають однакові права незалежно від раси, статі, мови, релігійних поглядів, політичних переконань, соціального чи майнового статусу. Так само недопустимими є будь-які обмеження за ознакою державного чи правового статусу території, де проживає людина.

Ключові права, закріплені в Декларації

Документ охоплює широкий спектр прав і свобод, серед яких:

  1.  Право на працю (стаття 23). Кожна людина має можливість вільно обирати роботу, отримувати справедливу оплату та працювати у гідних умовах. Також гарантується право на створення професійних спілок.
  2. Право на відпочинок (стаття 24). Люди мають право на розумний робочий день і оплачувану періодичну відпустку.
  3. Право на достатній життєвий рівень (стаття 25). Це право передбачає доступ до харчування, житла, медичного забезпечення та соціального захисту.
  4.  Право на освіту (стаття 26). Початкова освіта має бути безкоштовною та обов’язковою, а вища — доступною для всіх відповідно до здібностей.

Міжнародний день прав людини: чому він важливий - фото з відкритих джерел

Світові документи, що розвинули ідеї Декларації

Після ухвалення Декларації людство створило низку важливих міжнародних актів у сфері прав людини, серед яких:

Україна і міжнародні стандарти

Україна приєдналася до ключових міжнародних угод у сфері прав людини. Зокрема, у 1997 році наша держава ратифікувала Європейську конвенцію з прав людини, що дала громадянам можливість звертатися зі скаргами до Європейського суду з прав людини.

Положення Декларації стали базою і для Конституції України 1996 року, у якій визначено: забезпечення прав і свобод людини — головний обов’язок держави.

Сучасні виклики

З 2014 року Україна живе в умовах російської збройної агресії та окупації частини територій, що супроводжується систематичними порушеннями прав людини. Це вимагає постійного моніторингу з боку держави та міжнародних структур.

У 2020–2021 роках додалися нові труднощі, пов’язані з пандемією COVID-19. Карантинні заходи та вимоги щодо вакцинації зумовили численні конфлікти у сфері трудових прав, зокрема в освіті, де багатьох працівників тимчасово відсторонювали від роботи.

У 2019 році Україна також приєдналася до Декларації безпеки шкіл, яка має забезпечити захист учасників освітнього процесу, однак потребує більш активних кроків щодо впровадження її положень.


Міжнародний день прав людини: чому він важливий - фото з відкритих джерел

Конституційні гарантії

Права і свободи можуть бути обмежені лише у випадках, визначених Конституцією — наприклад, у період воєнного чи надзвичайного стану. Водночас низка прав не може бути обмежена за жодних обставин — серед них право на життя, гідність, звернення до суду, правову допомогу, презумпцію невинуватості тощо.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на судовий захист, звернення до Уповноваженого з прав людини, а після вичерпання національних механізмів — до міжнародних судових інституцій.

Хто стежить за дотриманням прав людини

На міжнародному рівні за виконанням документів у сфері прав людини стежить Управління Верховного комісара ООН з прав людини. В Україні цю функцію виконує Уповноважений Верховної Ради з прав людини.

Раніше ми писали: від Маастрихта до сучасності: історія ЄС у цифрах.