Проєкт «Серце Азовсталі», заснований Рінатом Ахметовим для підтримки оборонців Маріуполя та їхніх родин, продовжить свою роботу у 2026 році. На реалізацію ініціативи додатково буде спрямовано майже 600 мільйонів гривень.
Проєкт «Серце Азовсталі» отримає додаткове фінансування у 2026 році
За три роки діяльності проєкту загальний обсяг допомоги вже сягнув 1,6 мільярда гривень. «Серце Азовсталі» надає комплексну підтримку військовослужбовцям гарнізону «Маріуполь», охоплюючи лікування, реабілітацію, психологічну допомогу, протезування, вирішення житлових питань, освітні програми та супровід після повернення з полону.
Про рішення продовжити роботу проєкту повідомив його засновник Рінат Ахметов.
«Я ухвалив рішення продовжити роботу проєкту “Серце Азовсталі” у 2026 році, тому що наша відповідальність перед захисниками Маріуполя не має строку давності. Не всі з них повернулися додому, і не всі пройшли свій шлях відновлення. Багато наших воїнів і досі перебувають у полоні, а їхні родини продовжують чекати й жити надією. І доки є ті, хто потребує нашої підтримки, лікування та допомоги у поверненні до цивільного життя — “Серце Азовсталі” буде поруч. Це наш обов’язок і наша безмежна вдячність за їхній подвиг, здійснений в ім’я свободи та незалежності України», — наголосив Рінат Ахметов.
Читайте також: У Білій Церкві збудують квартал для переселенців із Маріуполя
У 2026 році проєкт зосередиться на підтримці оборонців Маріуполя, які повертаються з полону, починаючи з 1 січня 2025 року. Допомога надаватиметься з урахуванням індивідуальних потреб і етапів відновлення кожного військовослужбовця.
Водночас «Серце Азовсталі» виконало всі зобов’язання перед захисниками, які повернулися з полону в попередні роки. Ті, хто з різних причин не звернувся по допомогу раніше, зможуть зробити це й надалі.
Раніше ми писали: Команда громадської організації "Серце Азовсталі" вже впроваджує новий підхід у підтримці ветеранів та ветеранок, застосовуючи практики посттравматичного зростання (ПТЗ). Цю філософію допомоги фахівці взяли з американського досвіду роботи з військовими та адаптували найефективніші методики під українські реалії. Мета ПТЗ – не стерти травму, не заглушити біль, а перетворити їх на ресурс для особистісних змін та трансформацій, знайти новий шлях та сенси