Більшість звичних «правил» святкового столу на Різдво не є обов’язковими традиціями. Етнографи звертають увагу, що у різних регіонах України Різдво святкували по-різному, а багато сучасних уявлень сформувалися значно пізніше. Детальніше про стереотипи на Різдво розповіла історкиня та етноблогерка Діана Чупрій.
Що ми насправді знаємо про різдвяні традиції
Міф1: обов’язковий атрибут - дідух
Зокрема, дiдух був характерний не для всієї країни. У багатьох селах на Святвечір у хаті просто стелили солому або клали її під стіл чи під ікони. Сам дiдух як обжинковий сніп найбільше поширився у західних регіонах.
Міф 2: дванадцять страв
Не існувало і фіксованої кількості страв. Етнографічні джерела свідчать, що на різдвяному столі могло бути від кількох до дев’яти пісних страв. Головне значення мала кутя, спільна молитва та родинна вечеря, а не точна цифра.
Міф 3: плетіння «павуків»
Виявилося також, що різдвяний «павук» не був масовим елементом святкування. Такі прикраси мали локальний характер і стали популярнішими вже у ХХ столітті, зокрема як декоративний символ Різдва.
Читайте також: новорічні традиції давньої України: містика, обереги та звичаї.
Міф 4: рецепт куті
Відрізнялася і сама кутя — її готували густою або рідкою, з маком, медом, горіхами чи без них. Єдиного рецепта не існувало, адже кожна родина дотримувалася власних звичаїв.
Міф 5: дата святкування
Окремо фахівці звертають увагу на поширене уявлення про те, що святкування Різдва 7 січня було нав’язане радянською владою. Насправді це твердження не відповідає історичним фактам. До 1918 року на території України користувалися юліанським календарем, за яким Різдво завжди відзначали 25 грудня. Однак цей календар відставав від григоріанського на 13 днів, тому тогочасне «25 грудня» фактично припадало на сучасне 7 січня.
Після календарної реформи 1918 року держава перейшла на григоріанський стиль, тоді як церква відмовилася його приймати і залишилася на юліанському календарі. У результаті виникла різниця між «світським» і «церковним» літочисленням, а люди продовжили святкувати Різдво за церковним календарем. Таким чином, дата 7 січня стала наслідком календарної розбіжності, а не прямого примусу з боку радянської влади.
Українське Різдво ніколи не було однаковим для всіх. Саме різноманіття традицій, а не суворі правила, і є справжньою особливістю цього свята.
Раніше ми писали: криворізькі пластуни щороку передають священний Вогонь миру всім бажаючим містянам. Вогонь миру - це символ віри, миру та єдності. Світло, яке передає Вифлеємський вогонь сьогодні має особливий символізм.