Відредагований проєкт нового Цивільного кодексу прийняли за основу в першому читанні. З нього прибрали певні норми та термінологічні неточності. Як зазначається, зміни спрямовані на дерадянізацію законодавства та наближення його до сучасних європейських підходів.
Про це повідомила пресслужба Верховної Ради.
Новий кодекс фактично стирає чіткі межі між публічною та приватною власністю
Верховна Рада підтримала за основу законопроєкт про оновлення Цивільного кодексу України. Документ має стати фундаментальною реформою приватного права, проте вже на етапі першого читання він викликав хвилю критики.
Що відомо про законопроєкт
За документ №15150 проголосували 254 народні депутати. Його подали як альтернативу попередньому проєкту №14394, який викликав широкий резонанс і критику в суспільстві.
Один з ініціаторів, голова парламенту Руслан Стефанчук, зазначив, що над оновленням Цивільного кодексу працювали близько шести років. За його словами, мета - створити сучасний документ, який розширить правові можливості для громадян.
У Верховній Раді зазначають, що уе не просто косметичні правки, а фундаментальна реформа ("рекодифікація"), що об’єднує в собі норми чинного Цивільного та Сімейного кодексів, а також правила міжнародного приватного права.
Ключові новації
Проєкт нового Цивільного кодексу передбачає низку суттєвих змін у підходах до регулювання приватного права. Зокрема, пропонується розширити перелік джерел права - до них віднесуть не лише законодавство, а й звичаї (зокрема національних меншин) та локальні акти юридичних осіб.
Серед інших новацій - запровадження принципу заборони суперечливої поведінки. Також змінюється підхід до відповідальності: до складу збитків включатимуть навіть превентивні витрати, а захист прав буде можливим не лише у разі їх порушення, а й за наявності загрози.
Документ передбачає розширення особистих прав громадян і уточнення прав юридичних осіб, а також упорядкування системи їх організаційно-правових форм. Окремо оновлюються правила щодо майнових відносин - зокрема, закріплюється режим спільної власності подружжя та вводяться нові види речових прав.
Читайте також: Скандал навколо Цивільного кодексу: які норми обурили українців
Шлюбів із 14 років не буде, цю норму з законопроєкту прибрали, замінивши її на 16-ть років. Нових правил, що дозволяють "змушувати одружуватися" у випадку відмови від шлюбу немає. Заборона на розлучення під час вагітності та протягом року після пологів не вводиться.
Крім того, кодекс адаптують до сучасних реалій: пропонується дозволити спадкування не лише традиційного майна, а й цифрових активів і права на репарації, а також запровадити можливість складати заповіт щодо репродуктивного біологічного матеріалу.
Також документ передбачає, що малолітні українці (від 6 років) офіційно отримають право самостійно розраховуватися банківськими картками за дрібні покупки.
У парламенті очікують, що ухвалення нового кодексу дозволить системно оновити приватноправове регулювання, підвищити юридичну визначеність та ефективність захисту прав, не руйнуючи при цьому вже сформовані правові відносини.
Чому виникла критика
Попри підтримку в парламенті, законопроєкт уже викликав дискусії. Серед спірних питань:
- визначення сім'ї та статусу релігійного шлюбу;
- можливі обмеження для журналістів-розслідувачів;
- зміни у сфері права власності та захисту державного майна.
Окрему критику висловили правозахисні організації. Зокрема, представники ЛГБТ-спільноти заявляють, що документ містить норми, які можуть дискримінувати одностатеві пари, адже не передбачають їхнього юридичного визнання навіть через суд.
Також громадські організації наголошують, що окремі положення можуть суперечити європейським стандартам прав людини та зобов'язанням України в процесі євроінтеграції.
Зазначимо, поки що законопроєкт ухвалено тільки в першому читанні. Попереду - доопрацювання документа з урахуванням правок і зауважень перед другим читанням.
Раніше ми писали: з 1 травня 2026 року в Україні змінюється порядок оформлення відстрочки від мобілізації. Відтепер військовозобов’язаним більше не потрібно особисто подавати документи до територіальних центрів (ТЦК) — процедура переходить у цифровий формат.