
Кривий Ріг із його багатою історією та традиціями не залишається осторонь зимових святкувань, зокрема Різдва та Нового року. Але чи знали ви, що звичні нам обряди мають глибокі корені, пов’язані з дохристиянськими віруваннями?
Читайте також: Чи справжні Миколай та Санта: як поговорити з дитиною про магію свят?
Колядники та кутя: що вони символізують
Колядники, які стукають у двері кожної господи, спершу символізували душі померлих, а кутя була знаком пошани до пращурів. Як розповіла Олеся Наумовська, завідувачка кафедри фольклористики КНУ ім. Тараса Шевченка, у давні часи вважали, що в період зимового сонцестояння межа між світом живих і померлих стає майже непомітною. Колядники, одягнені в костюми звірів чи потойбічних істот, уособлювали померлих, які «поверталися» на землю, щоб принести благословення на новий рік.
Чому Різдво пов’язане із Сонцем?
У дохристиянські часи Різдво та Новий рік асоціювали з народженням нового Сонця. Однією з найдавніших колядок є пісня, що зберегла символіку відродження: «На древі світлому, дві пташоньки радять, як заснувати світ». У такі моменти люди співали гімни, що прославляли народження світла і нового життя.
Згодом ці вірування переплелися з християнськими обрядами. Наприклад, замість Сонця в обрядовій традиції з’явилася Вифлеємська зірка, а дохристиянські пісні змінили колядки про Христа.
Традиційне Різдво, мальована ілюстрація - фото з відкритих джерел
Переодягання та «водіння кози»
Криворіжці, які святкують Різдво, напевно знають про звичай перевдягання колядників. Як пояснює Олеся Наумовська, цей звичай походить від уявлення про потойбічний світ, який нібито є перевернутим дзеркалом нашого. Колядники переодягалися у звірів, демонів, чужинців, щоб уособити мешканців того світу.
Окремим обрядом було «водіння кози». Це давній звичай, що має корені в ритуалах жертвоприношення. Козу символічно «приносили в жертву», щоб забезпечити урожай та добробут у новому році.
Образ ялинки в історії
Ялинка, яку сьогодні прикрашає майже кожна оселя в Кривому Розі, з’явилася в українських традиціях не одразу. У дохристиянські часи слов’яни шанували дерева як священні символи. Зокрема, вічнозелені сосни та ялинки асоціювалися з безсмертям.
Ялинка як різдвяний символ поширилася Європою в XVII столітті, а в Україні остаточно прижилася в ХІХ столітті. Її прикрашали фруктами, горіхами, а пізніше – іграшками.
Різдвяна ялинка з прикрасами - фото з відкритих джерел
Різдвяна ніч і забобони
Окреме місце займала кутя – страва, яка символізувала пошану до пращурів. Під стіл клали солому, а господар дому урочисто заносив Дідуха – символ урожаю. Криворізькі сім’ї, можливо, й сьогодні зберігають ці традиції, додаючи до них свої місцеві особливості.
У цей вечір також не обходилося без забобонів. Наприклад, господар кликав Мороза: «Морозе, Морозе, йди до нас кутю їсти, а якщо не йдеш, то не чіпай наш урожай!» Діти в цей час ховалися під стіл, імітуючи худобу, яка має водитися в господарстві наступного року.
Як традиції змінюються сьогодні
Сьогодні Різдво в Кривому Розі – це не лише збереження давніх звичаїв, а й переосмислення традицій у непростий для України час. Сучасні колядки доповнюються новими піснями, а ялинки стають центром святкових подій у місті. Глибше розуміння історії цих обрядів дозволить всім нам ще більше цінувати своє коріння та передавати ці традиції наступним поколінням. Раніше ми писали про 10 порад, як пити й залишатися тверезим: секрети безпечного відпочинку.