Оборонець Маріуполя Василь Галат став учасником програми "Серце Азовсталі. Вдома". Його родина отримала власну квартиру у передмісті Києва. Про це повідомили у пресслужбі програми.
На початку повномасштабного вторгнення сім'я жила у Маріуполі. Василь вже мав бойовий досвід, тож після перших ударів по місту став на захист країни та приєднався до ТрО. Вмовляв дружину з дітьми покинути місто, але жінка вирішила залишитись поряд з чоловіком. 2 березня в Маріуполі зник зв'язок, і подружжя нічого не знало один про одного.

Під час оборони Маріуполя Василь внаслідок танкового обстрілу отримав мінно-вибухову травму. Потім був прорив на "Азовсталь". Виконуючи бойове завдання на території комбінату, захисник потрапив під авіаційний удар, де отримав повторну мінно-вибухову травму, осколкові поранення спини та перелом пʼятки. Після наказу вищого керівництва вийшов у полон, де пробув майже пів року.



Родина Василя через непідконтрольні Україні території змогла втекти до Європи. Після того, як оборонець повернувся на Батьківщину, родина возз'єдналася в Україні. Тепер завдяки "Серцю Азовсталі" вони мають власну родинну домівку.


"Дякую Рінату Леонідовичу Ахметову. Дякую всім, хто працює в "Серці Азовсталі". Ми відчуваємо, що про нас піклуються і ця допомога йде від щирого серця. Це допомагає нам жити далі", - зазначив Василь Галат. Після проходження тривалої реабілітації захисник замислюється над опануванням нової професії.
"Василь не просто замислюється про своє майбутнє, а думає змінити фах. Йому дуже важливо допомагати своїм побратимам, хлопцям, які теж зараз воюють, потім будуть звільнені або вже звільнені. І завдяки програмі "Майбутнє" він зможе пройти перенавчання. Він вже визначився, що хоче бути юристом, щоб допомагати своїм товаришам та колегам. І ми впевнені, що в нього це вийде", - розповіла секретар
наглядової ради "Серця Азовсталі" Тетяна Кухоцька.
Раніше ми писали: До Дня Конституції України у центрі селища Широке урочисто відкрили новий патріотичний символ у вигляді золотого тризуба на жовто-блакитному тлі. Авторами ескізу і виготовлення пам’ятного знаку виступили працівники Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату.