Шахтарів у Кривому Розі лікували ще до появи міської лікарні: де відкрили першу амбулаторію

Історія медицини Кривого Рогу почалася задовго до появи сучасних лікарень і поліклінік. Наприкінці XIX століття, коли місто швидко перетворювалося на один із центрів залізорудного промислу, медична допомога стала необхідністю для тисяч гірників. Першу амбулаторію при руднику Галковського відкрили ще у 1886 році. Згодом з'явилася загальноміська медична установа, а будівництво повноцінної земської лікарні завершили у 1908 році.

За цими датами стоїть окрема історія про важку працю шахтарів, епідемії, внески промисловців і лікарів, які закладали медичну систему Криворіжжя.

Коли у Кривому Розі з'явилася перша медична допомога

У другій половині XIX століття Кривий Ріг ще не був великим промисловим містом. Медичне обслуговування місцевого населення залишалося обмеженим, а допомогу в навколишніх населених пунктах організовували переважно через земську медичну службу.

У 1867 році була створена Широківська медична дільниця, яка обслуговувала також Криворізьку та сусідні волості. Спочатку лікар не мав спеціально обладнаної лікарні й регулярно об'їжджав територію дільниці, що охоплювала близько 8 тисяч квадратних верст із населенням до 100 тисяч осіб.

У 1875 році в самому Кривому Розі вже діяв дільничний фельдшерський пункт із двома постійними фельдшерами. Окрему земську медичну дільницю в Кривому Розі створили у 1890 році. Відтоді місцеве населення обслуговували власні лікар і фельдшер.

Однак справжні зміни почалися з розвитком видобутку залізної руди. На рудники прибували робітники з різних губерній, збільшувалася кількість промислових поселень, а разом із цим зростала потреба в постійній медичній допомозі.

Де відкрили першу амбулаторію для шахтарів

Першу амбулаторію на Криворіжжі відкрили у 1886 році на руднику Галковського. Це був важливий етап у становленні медичного обслуговування промислового населення регіону.

Поступово амбулаторія перетворилася на невелику лікарню. Спочатку вона мала 10 ліжок, а у 1905 році її стаціонар розширили до 40 ліжок.

Подібні медичні пункти з'являлися й на інших підприємствах. На початку XX століття одна амбулаторія в середньому могла обслуговувати два-три діючі рудники.

Це було зумовлено специфікою роботи гірничодобувної промисловості. Праця шахтарів була пов'язана з фізичними навантаженнями, травмами та небезпечними умовами виробництва. Крім того, швидке зростання робітничого населення створювало додаткові санітарні й епідеміологічні ризики.

Для підприємств медична допомога працівникам ставала не лише соціальним питанням, а й частиною організації виробничого життя.

Чому Кривому Рогу знадобилася загальноміська лікарня

Наприкінці XIX століття можливостей рудничних амбулаторій і земських фельдшерських пунктів уже не вистачало. Особливо гостро проблема постала через поширення інфекційних захворювань серед приїжджих робітників.

Навесні 1899 року в Кривому Розі через випадки висипного та черевного тифу відкрили тимчасову лікарню в орендованому приміщенні. Згодом за пожертви рудопромисловців облаштували літній барак для інфекційних хворих. Земельну ділянку для цього надала сільська громада.

Ще у 1895 році представники Криворізької громади зверталися до Херсонського земства з проханням відкрити лікарняний пункт. Громада навіть погоджувалася взяти на себе половину витрат.

У 1899 році Херсонське земство виділило 5 тисяч карбованців на організацію медичної допомоги в Кривому Розі.

Однак будівництво окремої лікарні потребувало часу. Тому 1 січня 1900 року почала працювати загальноміська амбулаторія з приймальнею. Вона стала основою майбутньої земської лікарні.

Медична установа швидко набирала популярності. У 1900 році лікар прийняв 8273 пацієнтів, а фельдшер — ще 834. У 1903 році амбулаторія зафіксувала вже 13 660 відвідувань.

Ці цифри показують, наскільки необхідною була медична допомога для населення промислового Кривого Рогу.

Хто лікував перших криворіжців

Становлення міської медицини пов'язане з роботою кількох земських лікарів, які обслуговували населення Кривого Рогу на межі XIX–XX століть.

З 1899 року криворізьким дільничним лікарем був Б. Єнохін. Пізніше земською лікарнею керував лікар А. Біскунський, якого у 1903 році перевели до Широківської медичної дільниці.

Того ж року завідувачем земської лікарні став Едмунд Зборомирський. Його згадують як досвідченого хірурга, який надавав допомогу мешканцям містечка та мав добру професійну репутацію.

У лютому 1904 року через російсько-японську війну Зборомирський вирушив на Далекий Схід. На його проводи зібралися колеги, пацієнти, друзі та працівники Гданцівського чавуноливарного заводу на чолі з директором-розпорядником Михайлом Шимановським.

Тимчасово керівництво медичним закладом доручили доктору Стефанію Шанявському. Він був відомий професійністю, багаторічним практичним досвідом і відповідальним ставленням до пацієнтів.

Шанявський працював із людьми різного соціального становища, надавав допомогу незалежно від їхніх фінансових можливостей. Його діяльність була пов'язана не лише з медициною, а й із громадським та освітнім життям Кривого Рогу.

У дослідженнях історії земської медицини також згадуються лікарі Срул Рехес та Олександр Абрамічев, які працювали в місті на початку XX століття.

Хто профінансував будівництво першої міської лікарні

Окрему роль у розвитку медичної інфраструктури відіграли криворізькі рудопромисловці. У 1904 році вони виділили 25 тисяч карбованців на будівництво нової лікарні.

Проте реалізація проєкту виявилася непростою. Виникли суперечки щодо місця розташування майбутньої установи, а частина будівельних робіт затримувалася. За історичними відомостями, нове будівництво фактично розгорнули у 1906 році.

У цей період виникали й додаткові потреби. Зокрема, через епідемію дифтерії довелося облаштовувати просторий барак для хворих.

Відомий внесок зробив і Михайло Шимановський. Восени 1904 року він пожертвував 200 карбованців на потреби старої земської лікарні. Також промисловець обіцяв надати будівельний камінь для нового медичного комплексу, однак помер у січні 1905 року і не встиг виконати цю обіцянку.

Будівництво завершили у квітні 1908 року. До комплексу входили лікарняний корпус, амбулаторія, інфекційне відділення, морг, господарські приміщення, колодязь, водопровід і каналізація. Окремі роботи та вдосконалення інфраструктури тривали й пізніше.

Таким чином, повноцінна земська лікарня стала результатом спільних зусиль земства, місцевої громади та представників промислового капіталу.

Як розвивалася медична мережа Криворіжжя на початку XX століття

Поява першої міської лікарні стала лише початком масштабнішого формування медичної інфраструктури регіону.

До 1914 року на Криворіжжі вже діяла мережа лікарняних дільниць. Саме Криворізька дільниця обслуговувала близько 30 тисяч жителів.

Медичні установи працювали не лише в самому містечку, а й у населених пунктах, які сьогодні входять до території Кривого Рогу та Криворізького району. Амбулаторії відкривали у волосних центрах, зокрема в Лозуватці, Веселих Тернах, Миколаївці, Шестерні та Златоустівці.

За історичними даними, на початку XX століття на великих рудниках регіону функціонували 11 лікарень на 116 ліжок і 25 приймальних покоїв на 80 ліжок. Медичну допомогу надавали на 44 рудниках.

Це свідчило про поступовий перехід від окремих фельдшерських пунктів до ширшої системи медичного обслуговування робітників та місцевих жителів.

Де сьогодні можна побачити зв'язок із першою міською лікарнею

Історія першої міської лікарні Кривого Рогу пов'язана із сучасним Металургійним районом.

У приміщенні Криворізької міської лікарні № 1 на вулиці Святогеоргіївській, 8а, у 2017 році розмістили інформаційний стенд, присвячений заснуванню та розвитку першої міської лікарні.

Це місце нагадує про часи, коли медична допомога в промисловому Кривому Розі тільки формувалася, а лікарі працювали в умовах обмежених ресурсів і постійного збільшення кількості пацієнтів.

Водночас важливо розрізняти дві історичні локації: амбулаторію 1886 року при руднику Галковського та загальноміську земську лікарню, історія якої пов'язана з розвитком медичної установи на початку XX століття. Точної сучасної адреси першої рудничної амбулаторії краєзнавчі матеріали не наводять.

Історія медицини Кривого Рогу демонструє, наскільки тісно розвиток міста був пов'язаний із промисловістю. Спочатку медичну допомогу організовували безпосередньо при рудниках, потім з'явилася загальноміська амбулаторія, а згодом — повноцінний лікарняний комплекс. Саме так наприкінці XIX — на початку XX століття формувалися основи системи охорони здоров'я промислового Криворіжжя.