Постійний стрес, втрата близьких, життя в реаліях сучасної війни - всі ці фактори провокують виникнення депресивних станів в українців. Психологи розповіли про те, як відчувається депресія зсередини.
Читайте також: Сучасний посібник для батьків: як говорити з дітьми про війну та мир?
Симптоми, про які говорять психологи, можуть чергуватися між собою, зменшуватися або посилюватися час від часу, і по-різному сприйматися людиною.
Перше, що відчуває людина в депресії - це бажання відсторонитися від людей, точніше підтримки хочеться, а навантажувати когось своїми проблемами — ні.
“Бо який сенс, бо і без тебе людям тошно, бо тебе все одно не зрозуміють, а то ще висміють, скажуть, що ти маєшся дурнею в такий час. Руки, ноги є, іди шось корисне роби…”, - наводить приклад психологиня Діана Сушко.
Змусити себе з кимось говорити, пише вона, стає непосильною задачею. Звідти посилюється соціофобія, боляче навіть думати про зустрічі чи організаційні справи, де треба говорити з людьми і тримати лице. Так звані, смолтоки “випивають” останні залишки сил. Виснаження після зустрічей — на кілька днів лежання в ліжку.
Фото pexels.com
Емоційна нестабільність, агресивність: розпач, роздратування, емоційні зриви накривають в один момент як гіперреакція на зовнішні незначні подразники.
“Ну, раніше стерпів би, доніс, пояснив, знайшов би компроміс, а зараз тебе просто вкрив розпач, образа, жаль до себе, тобі морально нестерпно”, пише пані Діана.
Відчуття нікчемності і непотрібності. В моменти, коли накриває розпач, особливо загострюється відчуття, що ти зайвий, що нікому не потрібно те, що ти робиш, що без тебе буде всім краще, що ти нічого не досяг в цьому житті, і всі твої вибори були провальними, що попереду тебе нічого не чекає. Тут же можуть приходити суїцидальні думки. Спойлер від психологині: піковий стан минає, але це займає якийсь час, і треба вчитися пережити момент.
Апатія: не хочеться нічого робити, навіть відшкребти себе від ліжка стає вкрай важко з часом, в душ важко змусити себе, прокрастинуєш довго, поки немає чогось термінового, і ти не викидаєш себе туди на впорснутому невідкладною задачею адреналіні, як пише Діана Сушко. На роботу себе змусити йти важко настільки, що до сліз. Все, чи майже все, що приносило якесь задоволення - в минулому.
Фото pexels.com
Навʼязливі похмурі думки. Часті обсесивні, навʼязливі, липкі думки, що нічого не виходить, все погано, все не так, нічого не хочу, а те, чого прагну, все одно не вийде. Почуття образи і жалю стають регулярними гостями. Періодичне застрягання в травматичних досвідах, давніх і свіжих, подовгу самокопання.
Посилення тривожності. Людям стає все важче e рішення, наважуватися на якісь зустрічі, проекти. Навіть піти попити кави чи поїхати в магазин. Вибори стають важкими морально. “І помічаєш це не одразу, бо ти ж функціонуєш, просто важче стало”, пише психологиня.
Порушення сну. Важко засинати, тобто прокрастинуєш з відходом до сну, з засинанням, скролиш відео тощо, потім не можеш заснуть від години і довше, просто лежиш і злишся, напр. Сон може стати чутливим, поверховим. Немає відчуття, що за ніч відпочив, навіть якщо засинаєш швидко і не прокидаєшся вночі. Може бути бажання спати вдень, коли все йде не так і не туди, як втеча від реальності.
Відчуття хронічної втоми, коли важко навіть лежати. Важко думати, важко змусити себе щось зробити фізично, навіть, вийти на двір. Тут же з’являються міни апетиту - це не означає, що ти їси до неможливості встати зі стільця кожен день. Залежно від харчових звичок, переїдання може бути частим, але раз на день, наприклад, або на ніч - на стресі після попереднього голодування або від радості, що маєш відрізок часу тільки для себе тощо.
Якщо симптоми тримаються місяць-два - це вже привід звернутися до профільного лікаря. Наприклад, у випадку пролонгованої тріади Бека: постійних поганих думок про себе, оточуючих та майбутнє.
Посилення потягу до залежностей: людина може збільшити обсяги кави, солодкого, госрого та інших продуктів. Тут мова йде також про ігроманію або занурення у соцмережі, серіали або літературу понад мірою. Сюди ж можна віднести залежність від шопінгу, і згубні звички: алкоголь, тютюн тощо.
Разом з тим, можуть посилюватися хронічні ментальні стани. Найчастішими наслідками стресу та депресивних станів, з точки зору фізіології, може бути порушення роботи ШКТ, ендокринної системи, проблеми зі шкірою, коливання температури, головні болі, зниження імунітету та загострення хронічних хвороб.
Цей матеріал підготовлений на підставі останніх висновків психологів та медиків. Матеріал має виключно загальноінформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу або отримання медичних порад обов'язково зверніться до лікаря.
Раніше ми писали: cон за командою: вчені розробили світло, яке може приспати людину.