Фото пресслужби Групи Метінвест

Генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков взяв участь у подкасті Money Talks британського видання The Economist на тему “Як відновити Україну?”. Money Talks – аудіоподкаст, інформаційний бюлетень найбільших ідей на фінансових ринках і новин світової економіки. Короткий, але вичерпний щотижневий довідник про сили, які змінюють світову економіку. 


У новому випуску Money Talks Юрій Риженков розповів про адаптацію Групи Метінвест до умов війни та час, що знадобиться на відновлення виробництва після війни.


 – Пане Юрію, який нинішній стан тих комбінатів, якими ви керували в Маріуполі?


– Два комбінати в Маріуполі були сильно пошкоджені. Ми не знаємо, наскільки серйозні ці пошкодження, але зараз вони [підприємства, – ред.] не працюють. Безумовно, після деокупації буде потрібен деякий час, щоб вони знову розпочали роботу.


 – Після перегляду кінохроніки про облогу Маріуполя я подумав про те, що солдати та цивільні особи ховалися в бомбосховищах [комбінату Азовсталь, – ред.]. Навіщо взагалі потрібні були бомбосховища?


– Для Азовсталі та Метінвесту війна розпочалася у 2014 році з першої на той момент гібридної війни. З 2014 року ми підтримували наші захисні споруди в доброму стані, особливо після того, як минулого року почалися розмови про можливе повномасштабне вторгнення РФ. 


У наших сховищах ми зробили запаси їжі, води й інших предметів першої потреби, підозрюючи, що більшості наших співробітників, які перебувають на зміні, доведеться скористатися ними в разі обстрілу. Звісно, ми не могли знати, що комусь знадобиться використовувати їх протягом кількох тижнів або місяців. Коли почалося вторгнення та облога, бомбосховища почали використовувати не тільки працівники Азовсталі, а й інші жителі Маріуполя та військові, які захищали місто й комбінат.


З початку війни сума допомоги від Групи Метінвест Україні та українцям сягнула понад 2млрд грн. У тому числі 1,3 млрд – це підтримка армії та допомога військовим.


– Ви згадали про вплив війни, що тривала протягом восьми років після перших вторгнень у 2014 році. Як вам довелося змінити свій бізнес, щоб працювати в таких умовах? З огляду на вплив війни цього року, скільки довоєнних потужностей компанії працює зараз?


– Наразі ми працюємо на рівні від 30% до половини довоєнних потужностей. Та навіть цього важко досягти через логістику, оскільки порти Чорного моря недоступні для України для експорту залізної руди, сталі та вугілля. Ми змушені доставляти вантажі наземними маршрутами, а їх потужності, на жаль, або недостатні для значних поставок, або дуже дорогі для деяких товарів, які ми поставляємо.


– У Великій Британії, США та Європі ми багато чуємо про воєнну економіку України, здебільшого щодо постачання західної зброї та боєприпасів до країни. Ми набагато менше чуємо про внутрішню воєнну економіку. Який внесок у неї робить Метінвест?


– З початком вторгнення всі підприємства почали виробляти матеріали воєнного призначення, такі як колючий дріт, огорожі, бетонні блоки або ж протитанкові їжаки. Також із розвитком війни ми перевели наші підприємства на забезпечення військових потреб – почали виробляти бронесталь для бронежилетів. Наразі понад 150 тисяч бронежилетів від Метінвесту захищатимуть воїнів української армії та територіальної оборони.


За вісім місяців війни Група Метінвест забезпечила захисників: понад 150 000 бронежилетів, 21000 касок і шоломів,  майже 1 750 тепловізорів, 76 000 протитанкових їжаків, 268 автівок і машин швидкої допомоги, 25 сталевих мобільних укриттів.


Ми почали виготовляти мобільні сталеві укриття, які будуть використовуватися нашими солдатами на передовій. А ще робимо печі, котрі можна використовувати взимку для розігріву їжі й обігріву в польових умовах. Отже, всі ці речі ми виготовляємо у значних обсягах протягом останніх восьми місяців. Водночас ми купуємо та постачаємо українській армії багато речей. Наприклад, ми придбали понад тисячу безпілотників і десятки тисяч касок, медикаментів та іншого обладнання, необхідного на лінії фронту. 


– Останнім часом було багато новин про успіхи, досягнуті українськими військовими під час війни. Припустимо, війна закінчиться завтра, скільки часу займе відновлення [ваших підприємств, – ред.]?


– Більшість комбінатів, які перебувають під нашим контролем, не постраждали, тому відновлення їхнього виробництва займе кілька місяців: протягом пів року – року ми зможемо повернутися до довоєнного рівня виробництва. Але якщо говорити про комбінати, котрі знаходяться на окупованій території у Маріуполі, такі як Азовсталь та ММК ім. Ілліча, ми повинні подивитися, якої шкоди вони зазнали під час бомбардувань. Я підозрюю, що збитки там були значними, і нам знадобиться деякий час, поки ми зможемо відновити довоєнне виробництво.