Кожне 27 січня в Україні на державному рівні вшановують жертв трагедії.
1 листопада 2005 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію, якою проголосили День пам’яті жертв Голокосту. У документі йдеться: “Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слушувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження”.
У цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах.
Голокост з грецької перекладається як “всеспалення” і означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У широкому розумінні, голокост - систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їх расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.
За офіційними даними, протягом Голокосту було вбито 6 мільйонів євреїв, з них 2,2-2,35 мільйона - на території колишнього Радянського Союзу.