Генеральна асамблея ООН 1 листопада 2005 року прийняла Резолюцію № 60/7, де зазначила, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ визначив 27 січня Днем пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року.
Саме 27 січня 1945 року було звільнено в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі.
Жертвами Голокосту вважаються 6 мільйонів євреїв у Європі. Саме така кількість вказана у вироках Нюрнберзького трибуналу. Однак ця цифра досить умовна, адже неможливо скласти повний поіменний список жертв. Це пов’язано з тим, що нацисти знищували навіть сліди від таборів смерті. Також часто єврейські громади знищували цілком, не залишаючи рідних, близьких, друзів, які могли б повідомити імена загиблих.
Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, відправляли до місць масових знищень у газових камерах.
Символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Масові розстріли тут розпочалися одразу після вступу нацистів до Києва. Починаючи з 27 вересня відбувалися щоденні масові розстріли євреїв – військовополонених і цивільних громадян. Їх пік припадає на 29 – 30 вересня, тривалість – щонайменше до кінця жовтня 1941 р.
До кінця вересня 1943 р. Бабин Яр продовжував залишатися місцем регулярних розстрілів і захоронень. Серед постраждалих – підпільники, роми, душевнохворі, заручники, моряки Дніпровської флотилії, в’язні гестапо, українські націоналісти. Весною 1942 р. починає діяти Сирецький концтабір. Бабин Яр став останнім місцем і для його численних ув’язнених. Бабин Яр – некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.
Зазвичай Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту відзначається щорічно за певною темою. Цьогоріч вона звучить так: «75 років після Освенцима – поширення знань і збереження пам'яті про Голокост в цілях досягнення загальної справедливості».