Дистанційне навчання ознаменувалось стрімким розвитком подій та чималим стресом для вчителів. Канікули вже розпочались, однак далеко не всі педагоги змогли вийти із шокового стану. Як почувають себе криворізькі вчителі після трьох місяців дистанційної освіти?
«Учні – не ємності, котрі необхідно наповнювати знаннями. Вони людські істоти, котрим для ефективного засвоєння знань необхідне спілкування із вчителем та товаришами, а не технології», «Через комп’ютерний екран знання не можуть засвоюватись ефективно», «Дітям набридло сидіти вдома», «Дистанційна освіта – дешевий замінник справжнього навчання», - говорять всі навколо.
Однак, у гонитві за доказами неефективності дистанційної освіти для учнів, здається, ми дещо забули про тих, кому було найважче. Звинувачення про помилки, небажання допомогти, технічна непідготовленість та необхідність реагувати миттєво – далеко не повний спектр проблем, із якими стикнулись вчителі. Ми поговорили із психологами та педагогами про самопочуття, плани та готовність «заступати на новий дистанційний рік».
«Ми, вчителі, підлаштовувались із швидкістю звуку. На розмірені дії часу не було!», - зізнається вчителька англійської мови КСШ № 74 Ірина Яковлєва. «А я вважаю, що і вчителі, і учні, і батьки все ще знаходяться на етапі переорієнтування. Запровадження дистанційної освіти сталося дуже раптово, а для осягнення методів роботи із новими платформами необхідно чимало часу», - додає Ліліана Кудашева, вчителька географії КЗШ № 119.
За фаховим коментарем психолога звернулись до тренерки, випускниці проєкту «Лідери освітніх інновацій» Світлани Прахової. Кандидат психологічних наук, викладачка КДПУ та практична психологиня Криворізького науково-технічного металургійного ліцею № 16, зазначає наступне: «Як вчителі, так і викладачі криворізьких закладів освіти доволі швидко зорієнтувались у ситуації дистанційного навчання. Так, звісно, така форма освіти потребує специфічних навичок та чималої сили волі. Однак, аби не втратити дорогоцінні знання учнів, учасники навчального процесу згуртувались та видали, на мою думку, гарний результат».
Довідково: Проєкт "Лідери освітніх інновацій" у Кривому Розі реалізували за ініціативи ГО "Криворізька фундація майбутнього". Навчання за напрямом "Професійне щастя" пройшли 22 шкільних психолога нашого міста. Учасниками психологічного курсу стали близько 1500 освітян Кривого Рогу.
На будь-які зміни необхідно швидко реагувати. Тож вчителі зазначають, що значну допомогу надали керівники шкіл. Своєчасне складання графіків онлайн-занять, запровадження консультацій, вдале планування навчання та вибір найбільш ефективних інструментів дозволили вийти із ситуації без значних втрат. Пані Світлана зазначає, що на швидкість та ефективність освоєння нових методів роботи надзвичайно впливає клімат колективу. «Звичайно, вчителі старшого покоління звикли до традиційних форм навчання. Добре, якщо у складі кафедри школи працюють як досвідчені, так і молоді вчителі. В такому випадку молоді колеги допомагають старшим і це значно пришвидшує процес адаптації», - пояснює психологиня.
Ірина та Ліліана зазначають, що енерговитрати на підготовку уроків онлайн значно не відрізняються від підготовки традиційних занять. Із часом, набуваючи значного досвіду роботи, втома після підготовки не помічається. А от часу на підготовку інноваційних уроків йшло чимало. Окрім платформ для проведення занять вчителям довелось обирати способи для комунікації із учнями, батьками та колегами. І тут у хід йшло будь-що: модні месенджери, відеохостинги та навіть Paint! «Спочатку я перевіряла роботи кожного учня окремо. Доводилось давати індивідуальні коментарі, тому на організацію зворотного зв’язку йшло чимало часу. Вже потім я прилаштувалась до програми для малювання. Повірте, робота пішла значно швидше. Але ж очам не було відпочинку!», - розповідає пані Ірина. «Дистанційна освіта – свого роду «лакмусовий папірець». Карантин показав, чи готова українська освіта до нововведень та сучасних форм навчання у новій школі. Для багатьох з нас карантин став випробовуванням», - зізнається Ліліана.
Наразі ж спеціалісти констатують, що «Всеукраїнська школа онлайн» - далеко не вихід із ситуації. Такі уроки, скоріш, можна назвати лекціями. Спираючись на вікові особливості психології учнів початкової, середньої та старшої шкіл, можна зробити очевидні висновки. Найбільшу ефективність онлайн-заняття мають для дорослих учнів – учнів випускних класів. Ця категорія школярів самостійно усвідомлює важливість освіти та більш-менш відповідально ставиться до занять. А от молодші учні потребують особистого контакту, спілкування із однолітками та наочної демонстрації тих чи інших знань.
Окрім того, велике значення має зв’язок між вчителем та учнем. Криворізькі педагогині помітили, що більшої популярності набули «заняття із рідним учителем». Відсторонена особистість «педагога із телевізора», вочевидь, мало цікавила школярів. З іншого боку, карантин розставив усі крапки над «і». Стало зрозуміло, кому навчатись цікаво, а кому – ну, зовсім нудно.
Крім усього іншого, педагоги, керівники шкіл, учні, батьки та усі ми потребуємо одного – скорішого повернення до звичного життя. Постійна робота за комп’ютером, обмеженість пересування та тиск учасників освітнього процесу одне на одного зробили свою справу. Можливо, під час канікул вчителі таки видихнуть «дистанційку» та сповнені сил повернуться у рідні класи?! Питання відкрите та отримає відповідь найближчого вересня…