Такого літа ще не було! Температурні рекорди в липні фіксували в Україні майже повсюди - в Житомирі та Харкові, Кропивницькому та Запоріжжі, в Тернополі та Фастові, Чернігові, Миколаєві та Херсоні, в Чернівцях та Львові, в Одесі та Києві. З початку липня у столиці зафіксовано вже 13 температурних рекордів. Україна, як і значна частина Європи, знемагала від аномальної спеки.
Чому так відбувається?
Почнемо з того, що клімат – це не прогноз погоди, а статистика або довготривалий режим погоди. Наприклад, це можуть бути дані про температуру, усереднені за 40 років, як на графіку нижче. Кожна смужка відображає відхилення (аномалію) від середньої температури, вирахуваної за період 1961-2011 для Кривого Рогу.
Фото з ©Ed Hawkins
Відхилення температури вище нуля, що зростає з часом, є причиною, чому зміни клімату називають "глобальним потеплінням".
Наразі глобальні відхилення середньої температури від доіндустріального періоду коливаються в межах 1,1°C. Наше завдання до кінця XXI століття – не допустити, щоб ці відхилення перевищили позначку 1,5°C.
Нинішня спека в Україні — лише початок
За 30 років клімат перетвориться на близькосхідний. Зараз мав би добігати кінця 60-річний цикл похолодання, але через викиди цього практично не відбувалося. Вже у 2030-х роках почнеться цикл потепління.
Читайте також: Як зміна клімату впливає на тривалість нашого дня та обертання Землі - дослідження вчених та прогноз
Україні варто готуватися до клімату, подібного до близькосхідного, розповіла Forbes кліматологиня Світлана Краковська, яку журнал Nature включив до переліку десяти найвпливовіших учених світу. Липень у Києві побив 13 рекордів. Зокрема, 14 липня максимальна температура повітря досягла рекордних +35,9 градуса, а 17 липня вода у Дніпрі розігрілася до безпрецедентних +29 градусів.
Однією з причин саме цієї липневої спеки був антициклон, що затримався. Однак ключова причина — глобальна. Європа нагрівається вдвічі сильніше, ніж решта світу.
Парадоксальним чином, роль у цьому відіграє побічний ефект боротьби зі зміною клімату: скорочення викидів парникових газів та інших забруднюючих речовин. Атмосфера над Європою стає чистішою, що призводить до збільшення сонячного опромінення на материк, і, відповідно, до швидшого нагрівання поверхні. Це схоже на загострення хвороби перед одужанням, зауважує науковиця. Однак одужання може не настати, якщо не продовжувати знижувати викиди.
Прогнози для України
Клімат планети періодично змінюється і без людського втручання. Наразі мав би добігати кінця 60-річний цикл похолодання, але через викиди цього практично не відбувалося. Вже у 2030-х роках почнеться цикл потепління, і природне та спричинене людьми потепління лише посилюватимуть одне одного. У природних циклах похолодання та потепління глобальна температура не змінювалася більше ніж на 0,3 градуса. Тепер же йдеться про різницю мінімум у 1,1 градуса.
Видання наводить дані з карти The Future Urban Climates: через 60 років у Києві будуть температури, як зараз на півдні Румунії, літній сезон буде на 7 градусів спекотнішим і на 17% сухішим.
Світлана Краковська зазначає, що якщо продовжувати жити, як раніше, за 30 років клімат України стане подібним до близькосхідного. Все частіше ставатимуться посухи та підтоплення, зими будуть теплішими та майже без снігу.
Як зміниться інфраструктура міст?
- Будівельні норми доведеться переглянути. Замість того, щоб встановлювати кондиціонери в кожній окремій кімнаті постфактум, значно ефективніше передбачати їх на рівні всієї будівлі ще на етапі проєктування — так звані стельові кондиціонери.
- У будівництві інфраструктури доведеться змінювати матеріали для покриття тротуарів із асфальту на щось, що поглинає менше тепла, наприклад, плитку.
- Також може змінитися транспорт — у спеку він їздить повільніше, без кондиціонерів перетворюється на пекло.
Всесвітній фонд природи (WWF) — міжнародна організація, що займається охороною навколишнього середовища та природних ресурсів. WWF вже зараз пропонує змінювати урбаністику міст.
Як саме? Якщо коротко, то тотальне озеленення всього навколо і максимальна акумуляція природної води. Треба сказати, що в Європі цим вже давно займаються і дуже успішно. Ось тільки кілька ідей.
Фото з відкритих джерел
Зелена стіна або фасад
Озеленення стіни знижує температуру поверхні на 4,67°C у порівнянні з голою стіною. Рослини затримують леткі органічні сполуки, пил та інші мікрочастки, виділяючи кисень, що покращує якість повітря. Це гарний варіант для районів, де немає можливості виростити багато дерев. Найкраще висаджувати дикий виноград Вічі, оскільки він не руйнуватиме стіни.
Фото з відкритих джерел
Різнотрав'я
Це вид газону, що складається з лучних трав і квітів. Різнотрав’я дешевше в догляді, оскільки потребує лише 1-2 скошування за весь період цвітіння. Завдяки більш розвиненій кореневій системі такі рослини запасають удвічі більше води, тому не вимагають частого поливу. Густа висока зелень поглинає сонячне тепло та утримує пил. У Києві та інших містах є експериментальні ділянки з різнотрав’ям на узбіччях магістралей та серед житлових масивів, щоправда є інформація, що в столиці їх місцями покосили, чим звели нанівець результати дослідження.
Фото з відкритих джерел
Живопліт-огорожа
Це щільна вузька смуга кущів або дерев, що слугують парканом. Живоплоти, що ростуть вільно, не вимагають підрізання та додаткового догляду. Жива огорожа з невибагливого та холодостійкого терену дешевша, ніж звичайний металевий чи бетонний паркан. Щільні живоплоти ефективно очищають повітря, утримують пил та шум від автострад, слугують прихистком для комах і птахів.
Фото з відкритих джерел
Дощові парки
Це заглиблені частини парків, скверів, площ, які в звичний час слугують громадськими просторами, а в період інтенсивних опадів виконують роль тимчасового басейну для накопичення дощової води. Це рішення для міст з щільною забудовою і значними опадами. Дощові парки допомагають запобігати локальним затопленням, накопичуючи тисячі кубометрів води, та сприяють раціональному використанню природного ресурсу.
Фото з відкритих джерел
Зелені дахи, зупинки і меблі
Озеленення може бути не лише на відкритому ґрунті, а й у будь-яких місцях. Сади на даху вже не новина, але ще не дуже поширена практика. У Києві вже встановлюють вуличні меблі з озелененням, скоро побачимо і зелені зупинки. Рослини в місті приносять прохолоду, утримують надмірне тепло і воду, очищають повітря і просто тішать око. Такі рішення компенсують брак зелених насаджень і допоможуть адаптувати міста до зміни клімату.
Взагалі то ідей безліч, як то відновлення безперешкодних течій річок, рекультивація екосистем... Та на заваді всьому цьому стоїть війна. А як вона вплине на зміну клімату, питання далеко не тривіальне.
Раніше ми писали про агрометеорологічні умови початку липня в Україні: метеоролог зробив насторожуючий прогноз.