Фото pexels.com

Писати або друкувати - от у чому питання сучасного "героя пʼєси". Адже часто серед списку продуктів у своїх девайсах ми нотуємо цілі лекції, уроки й багато корисної інформації, що раніше лягалал на сторінки паперу. Але що корисніше для мозку: традиційне письмо, чи друк?

Читайте також: Лелеки - символ щастя, удачі та нового життя: 10 цікавих фактів про птахів

Нейробіологиня Вікторія Кравченко зазначає, що нотатки виступають нам, як фітнес для мозку. Коли ми пишемо, працює ціла низка мозкових структур: лобова частка, гіпокамп, мовні центри Брока та Верніке, зорова кора, моторна зона і хвостате ядро. Видається, наче великий шмат роботи. Але нам і памʼяті це лише на користь.

Чому мозок любить, якщо ми пишемо від руки?

- ручка і папір дають мозку більше «гачків», на яких можна «розвісити» свої спогади;

- активніше працюють органи чуття;

- письмо від руки активує сенсомоторні частини мозку;

- такі різномодальні відчуття посилюють взаємодію між півкулями.

Результат: інформація краще запамʼято-вується та легше переходить у довготривалу память.

А що відбувається, коли ми друкуємо?

Коли ми швидко набираємо дослівну інформацію з лекції або тренінгу, процес відбувається майже автоматично - отже, мозок не працює на повну. Він може «займатися іншими справами», наприклад, формувати список продуктів на вечерю.

Як вести нотатки ефективно?

1. Метод Корнелла

Принцип:

Розділіть аркуш на 2 колонки та залиште окрему зону нижче. У більшій колонці запишіть основний зміст, а в меншій - терміни, поняття, формули, дати та імена. Внизу аркуша додавайте власні думки, питання, підсумки.

Плюси:

- активує увагу та допомагає зосередитися;

- добре структурує інформацію.

Мінуси:

- однотипна структура;

- не підходить творчим особистостям, а людям із високою рухливістю нервових процесів може здаватись нудним.


Фото pexels.com

2. Mind-mapping

Принцип:

Поставте у центр аркуша ключову подію, ідею, термін. Від центру промалюйте «гілки». Кожна гілка - певна характеристика елемента в центрі, яка повʼязана чи асоціюється з ним.

Плюси: 

- залучає більше зорово-просторових елементів та стимулює креативне мислення;

- полегшує формування звʼязків між різними концептами;

- посилює запамʼято-вування завдяки візуалізації (малюнки+текст+кольори).

- допомагає генерувати нові ідеї.

Мінуси: 

- брак структури;

- занадто складний метод для нотування нового «щільного» матеріалу; 

- підходить для вже знайомого матеріалу, який треба опрацювати творчо.

3. Метод речень

Принцип: Кожне речення записуйте з нового рядка і нумеруйте. Ці цифри використовуйте для посилань на відповідні теми в конспекті.

Плюси:

- розвиває критичне мислення, адже вимагає побудови взаємозвʼязків;

- стимулює процес кодування інформації в довготривалій памʼяті завдяки тому, що ви пишете повні речення.

Мінуси: 

- низька швидкість;

- брак простору для креативності, адже фокус на швидкому записі речень.

4. Метод потоку

Принцип: Немає правил. Записуйте основні тези і дайте волю фантазії. Можна креслити схеми, малювати діаграми, дописувати текст, обʼєднувати одне з іншим стрілками.

Плюси:

- стимулює креативне мислення і зменшує когнітивне навантаження;

- покращує просторову уяву, адже мозок охоплює багато різних елементів водночас;

- найгнучкіший метод конспектування, в якому можна все.

Мінуси:

- брак деталізації і хаотичність;

- не підходить для навчання, де потрібно точно визначати і запамʼятовувати термінологію.

Як веде нотатки нейробіологиня: «Під час роботи із записами вибудовується розуміння. На власному досвіді знаю, що розмальований конспект найбільш дієвий. Чужі конспекти, навіть добре структуровані, так ефективно не працюють - бо це готові схеми, створення яких не супроводжувалось етапами осмислення у моєму мозку», - Вікторія Кравченко, кандидатка біологічних наук, доцентка.

Раніше ми писали: розлучаємося з партнером “правильно” - поради психологів при розставанні.