У дворі культурно-громадського центру «Шелтер Плюс» відкрили «Сквер пам’яті», присвячений волонтерам і працівникам центру, які загинули або зникли безвісти під час російсько-української війни. Журналісти krivbass.city відвідали захід пам'яті.
Простір, де згадують: у Шелтер Плюс відкрили "Сквер пам'яті"
Новостворений меморіальний простір має стати місцем вшанування, збереження пам’яті та нагадування про внесок людей, які віддали життя або зникли безвісти. Ініціативу реалізувала команда культурно-громадського центру «Шелтер Плюс» разом зі студентами Школи змінотворців.
Ідея створення скверу з’явилася під час одного з навчальних наборів Школи. Її авторкою стала волонтерка Валентина Байдужня, яка особисто знала загиблих і запропонувала вшанувати їх у форматі відкритого, «живого» простору.
«У нас це щомісячна школа змінотворців. Люди приходять із різними ідеями — від волонтерів до мешканців міста. Ми даємо можливість не лише запропонувати ідею, а й реалізувати її», — зазначив Роман Морозов, співзасновник КГЦ "Шелтер плюс", ментор Школи Змінотворців.
Нагадаємо, що журналісти krivbass.city вже писали, що Кривому Розі у культурно-громадському центрі «Шелтер Плюс» у листопаді стартував черговий курс слухачів оновленої Школи Змінотворців — двомісячної програми для активних мешканців Кривого Рогу, які хочуть впливати на розвиток свого міста. Учасники отримають знання, менторську підтримку та шанс реалізувати власну ідею з допомогою мінігранта.
Проєкт «Сквер пам’яті» переміг у внутрішньому голосуванні учасників. Після цього команда разом із дизайнерами розробила концепцію — стриману, символічну та водночас доступну для всіх.
«Цю ідею запропонувала Валентина. Вона знала цих хлопців, їй це болить — тому це була дуже особиста ініціатива», — додав Юрій Морозов.
Раніше у Шелтер Плюс частково вже була реалізована ініціатива. А саме - дерево та табличка на честь Івана Покідька.
Під час відкриття Скверу Пам'яті також висадили Дерева пам’яті на честь героїв-волонтерів — Дмитра Олійника та Андрія Ніскубіна. До події долучилися й рідні та знайомі захисників. Вони поділилися з іншими шляхом та діяльністю Героїв. У центрі простору — дерева пам’яті та інформаційні таблички. Тут також передбачені місця для відпочинку, щоб відвідувачі могли зупинитися, прочитати і замислитися.
Автори свідомо відмовилися від традиційних меморіальних форматів.
«Ми хотіли зробити простір без повторної травматизації. Коли ти бачиш обличчя — це може бути складно. Дерево здалося більш екологічним символом пам’яті», — пояснюють ініціатори.
Сквер облаштовували спільними зусиллями. Учасники власноруч працювали на території — готували землю, носили матеріали, висаджували дерева та планували простір. Наразі проєкт планують розширювати. У планах — встановлення лавок, освітлення та створення простору для камерних подій і вечорів пам’яті.
«Ми хочемо, щоб люди приходили сюди природно: сіли на лавку, прочитали, задумалися. Це не має бути нав’язливо — пам’ять має жити в просторі», — підкреслюють у команді.
«Особисто для мене цей сквер — це щоденне нагадування. Коли приходиш сюди, ти не просто проходиш повз, а зупиняєшся, сідаєш, читаєш і згадуєш», — підкреслює Юрій Морозов.
«Сквер пам’яті» створений як місце щоденного нагадування про тих, хто віддав життя за Україну, і як простір, де пам’ять поєднується з життям громади.