Корисне
У скорботі перед дитячими портретами: у Кривому Розі відслужили панахиду за загиблими 4 квітня
На 40 день по страшній трагедії у Кривому Розі священники Криворізького Благочиння ПЦУ відслужили панахиду за загиблими від російського ракетного удару 4 квітня
На 40 день по страшній трагедії у Кривому Розі священники Криворізького Благочиння ПЦУ відслужили панахиду за загиблими від російського ракетного удару 4 квітня. Журналісти krivbass.city писали про найкривавіший ракетний обстріл цивільного населення від початку російського вторгнення в Україну. Про це повідомляє журналістка krivbass.city з місця події.
У Кривому Розі відслужили панахиду за загиблими 4 квітня
Знову квіти, іграшки, сльози і нескінченний розпач.Криворіжці схилили голови у скорботі, вшановуючи памʼять 20 загиблих людей. Тоді серед загиблих було девʼятеро дітей від трьох до 17 років.
Сотні людей сьогодні згадують кожне імʼя, останні посмішки дітей та наслідки жорстокості росіян. Криворіжці стоять на колінах, цілують портрети, обіймають та заспокоюють родичів загиблих.
Імена тих, хто назавжди залишиться в наших серцях
Серед імен, кого вбили росіяни у той страшний день: Тимофій - 3 роки, Аріна - 7 років, Радислав - 7 років, Герман - 9 років, Аліна - 15 років, Данило - 15 років, Микита - 15 років, Костянтин - 16 років, Нікіта - 17 років.
Марія Вовасова - 79 років, Віта Головко - 56 років, Дар’я Оніна - 22 роки, Сергій Самодін - 67 років, Сергій Смотолок - 58 років, Володимир Новіков - 58 років, Олег Дехтеренко - 54 роки, Вячеслав Реместо - 33 роки, Владислав Стихіляс - 29 років, Кирило Сизов - 21 рік, Олександр Горяйнов - 57 років.
Біля дитячого майданчику, який став останнім для малечі, зібралися очільники громад Криворіжжя, рідні, друзі загиблих і небайдужі містяни, серце, яких крається разом з родинами загиблих.
На місце трагедії приїхав Владика Симеон, очільник Дніпропетровської єпархії ПЦУ. Разом зі священниками Криворізького Благочиння ПЦУ на місці трагедії відслужили панахиду за загиблими.
«Ми сьогодні зібралися, щоб помолитися та підтримати людей. Цей символічний памʼятник та така кількість іграшок доводить небайдужість кожного мешканця Кривого Рогу та гостів міста. Тут палають свічечки, звучить молитва. В наших серцях незабутні імена цих діточок», - зазначив Владика Симеон, очільник Дніпропетровської єпархії ПЦУ.
У натовпі стоїть й Олена Лизуненко. Її очі наповнені сльозами, а перед собою бачить лише той день, коли життя назавжди змінилося. Жінка потрапили до лікарні, де їй змогли врятувати ногу та накласти джгути.
«Я просто йшла додому. Все відбувалося на моїх очах. Подивилася униз - не впізнала свою ногу. Я вже з нею попрощалася. А переді мною жінка несе свою донечку, на жаль, яка вже була померлою», - згадує Олена, постраждала.
Не стримує сліз й Аня, яка втратила своє кохання через російську атаку.
«Після вибуху мені зателефонував невідомий номер і повідомили, що Нікіта знаходився на місці трагедії. Не могла додзвонитися до його батьків і одразу поїхала до лікарні. Цілий день знаходилася там з сестрою, але виявилося, що його там не було», - ділиться Аня, дівчина загиблого.
Раніше ми писали: "Мир - це не відсутність війни, а відсутність москви!" - у Кривому Розі відслужили панахиду за загиблими 4 квітня
