Чому в понеділок не починали справи, а в четвер будували дім - фото з відкритих джерел

Для наших предків тиждень був не просто зручним поділом часу. Кожен день мав власний характер, енергетику та призначення. За народними уявленнями, у певні дні варто було починати нові справи, а в інші — краще взагалі не виходити з дому без нагальної потреби.

Читайте також: Що в домі притягує гроші: перевірені прикмети та поради

Українська традиція зберегла цілу систему прикмет, яка пояснює, чому один день вважався благословенним, а інший — фатальним.

Понеділок — день, що «ламає хід справ»

Понеділок у народі мав недобру славу. Вважалося, що починати щось важливе цього дня — до невдач.

Причини були не лише містичні, а й цілком практичні:

  • після недільного відпочинку організм ще не налаштований на активну працю;
  • у християнській традиції понеділок пов’язували з ангельським світом;
  • у фольклорі його називали «важким» днем, коли справи не йдуть.

У понеділок не радили починати будівництво, сівбу чи вирушати в далеку дорогу.

Вівторок — день сили та випробувань

Вівторок вважався енергійним, але водночас небезпечним.

За дохристиянськими уявленнями, він був пов’язаний з воїнською планетою Марсом, тому:

  • підходив для боротьби, судових справ, рішучих кроків;
  • вважався ризикованим для весіль і важливих домовленостей.

Це був день дії, але тільки після ретельного обдумування.

Середа — жіночий і «хиткий» день

Середа мала подвійний, нестійкий характер. У народі її називали жіночим днем.

У цей день:

  • не радили важко працювати фізично;
  • остерігалися обману та зради;
  • уникали серйозних рішень.

У деяких регіонах середу вважали днем переходу між добром і злом.


Чому в понеділок не починали справи, а в четвер будували дім - фото з відкритих джерел

Четвер — найсильніший день тижня

Четвер вважався найбільш сприятливим.

У християнстві це «Чистий четвер», а в давніх віруваннях — день Перуна, бога грому й сили. Саме тому:

він підходив для починань;

сприяв очищенню та зціленню;

вважався ідеальним для великих справ.

У четвер починали будівництво, важливі поїздки та лікування.

П’ятниця — день страху і табу

П’ятниця мала репутацію одного з найнебезпечніших днів.

Причини:

день страстей Христових;

суворі заборони на працю, особливо жіночу;

віра, що порушення п’ятничних табу може «зламати долю».

У п’ятницю не прали, не шили, не різали, не вінчалися. У фольклорі цей день навіть уявляли як істоту, що карає порушників.

Субота — день межі

Субота вважалася днем підбиття підсумків.

Вона мала поминальний характер і символізувала тишу перед неділею. Нові справи в суботу не починали, бо вірили, що вони будуть недовгими й нетривкими.

Неділя — день, що не належить людині

Неділя була священною.

Це був день Бога, а не людини. Будь-яка робота вважалася гріхом і могла накликати хвороби чи нещастя.

Неділя вимагала спокою, поваги та шанування традицій.

Раніше ми писали: як обрати посуд у подарунок, щоб принести щастя.