Фото з відкритих джерел

Розповімо про великодні традиції українців: що таке крашанки та писанки, і чому в великодньому кошику має бути м’ясо? А також розкажемо, що наші предки зазвичай одягали в храм на службу. Цьогоріч віряни зустрічають велике свято Великодня 5 травня. Велике значення для українців та українок має, який саме храм відвідувати. Тому, ми опублікували адреси та телефони храмів ПЦУ та УГКЦ у Кривому Розі.

Великодній кошик: що в ньому має бути?

1. Паска - обовʼязковий атрибут кошика, адже «хліб вічного життя» уособлює Христа та його воскресіння, а також символізує родючість та добробут.

2. М'ясна страва, як дозвіл завершити піст, а сир і масло - символ жертовності та любові Бога до людей. Здавна казали: «як мати готує дитину молоком, так Бог дає людям масло та сир».

3. Хрін та сіль: хрін здавна асоціювали з силою та міцним здоровʼям, а сіль - із достатком.

4. Свічки - їх кладуть у кошик, щоб після освячення запалити на святковому сніданку. Свічки-крашанки можна зробити вдома, або придбати в магазині. Ми також писали, як вдома створити з підручних засобів інший великодній декор.

5. Писанки та крашанки, бо яйце символізує нове життя і відродження.


Фото з відкритих джерел

Підготовка яєць

Зазвичай до Великодня готували 13 яєць: вони означали 12 апостолів та Спасителя. Для крашанок використовували червоний, синій, жовтий, зелений та золотистий кольори, проте переважав саме червоний — він символізував кров Христа.

Ми вже писали для вас про неймовірно ефектний, але при цьому традиційний спосіб фарбування яєць лушпинням цибулі з зеленню.

Отже існують:

- писанки — розписувалися воском по фарбам.

- дряпанки — орнаменти видряпувалися голкою.

- крашанки - лише фарбували барвником.

Та якщо часу мало, завжди можна купити готові наліпки, що під температурою обгортають яйце - виглядатиме дуже естетично.

Традиційно до церкви вбирали найновіший та найсвятковіший одяг — як правило, вишиванки. Своє вбрання довго готували та чистили прикраси. Дехто брав із собою срібну монету і коли священник казав «Христос воскрес!», відповідали «Анталуз маю!» Вірили, що таку монету неможливо загубити і вона завжди повертатиметься до господаря з друзями - новими грошима.


Фото з відкритих джерел

Після служби всі починали христосуватись (казати «Христос воскрес»). Люди цілувались та обмінювались писанками чи крашанками. Яйце, яке отримували першим, зберігалось як цінність, адже вірили, що воно має велику силу. Наприклад, береже від пожежі або може зцілювати.

Великдень — свято для всіх. Тому, наприклад, на Гуцульщині, господар (ґазда), після служіння ходив одразу не до хати, а до своєї худоби. Там він пригощав корів, коней та овець великодньою паскою, вмоченою у сіль та міг приговорювати «Абись була така весела, як цеся божа дора». Могли ходити й до вуликів. І лише опісля заходили до хати святкувати.


Фото з відкритих джерел

Отець Артемій, клірик Православної Церкви України розповів чи можна жінкам заходити до храму в штанях, та загалом про жіночі права з позиції ПЦУ.