Індекс споживчих цін (ІСЦ), або індекс інфляції – це економічний показник, який відображає середню зміну цін на товари та послуги, які купують домогосподарства для власного споживання. Іншими словами, це своєрідний “термометр”, який показує, як швидко дорожчає життя в країні.
У серпні споживчі ціни зросли на 0,6% до липневого показника, з початку року рівень інфляції прискорився до 4,9%, у річному виміри – до 7,5%.
Про це повідомили фахівці Державної служби статистики.
"Інфляція на споживчому ринку в серпні 2024 р. порівняно з липнем 2024 р. становила 0,6%, з початку року – 4,9%", - йдеться в повідомленні.
Фото Держстат
У річному вимірі (проти серпня 2023 року) споживчі ціни зросли на 7,5%.
Читайте також: Блокування рахунків не планується: розʼяснення НБУ
Наголошується, що на споживчому ринку в серпні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 0,9%. Найбільше (на 7,1% та 5,2%) подорожчали яйця та овочі. При цьому у порівнянні із серпнем минулого року ціни на яйця зменшилися на 20,2%, тоді як овочі подорожчали на 36%.
Фото Держстат
За даними Держстату, у серпні на 2,4-0,7% зросли ціни на хліб, цукор, макаронні вироби, продукти переробки зернових, соняшникову олію, рис, м'ясо та м'ясопродукти, молоко та молочні продукти, масло, безалкогольні напої, рибу та продукти з риби. Водночас на 7,4% знизилися ціни на фрукти.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,8%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,4%.
Фото Держстат
Одяг і взуття подешевшали на 2,9%, зокрема, взуття – на 3,4%, одяг – на 2,4%.
Фото Держстат
Ціни на транспорт зросли на 0,6% в основному через подорожчання автомобілів на 1,2%, проїзду в автодорожньому пасажирському транспорті на 0,6%, а також палива та мастил на 0,5%.
Навіщо потрібен індекс споживчих цін
- ІСЦ є основним інструментом для вимірювання інфляції – процесу стійкого зростання загального рівня цін на товари та послуги.
Раніше ми писали: відтік робочої сили за кордон та мобілізація значно вплинули на український ринок праці під час війни. Щоб подолати кадрову кризу, роботодавці все частіше наймають жінок на посади, які традиційно вважаються “чоловічими”.