Повідомлення про те, що Україна «частково відступила від Конвенції з прав людини», швидко розповсюдилося інформаційним простором і викликало бурхливі коментарі у соціальних мережах. Багато хто висловлює побоювання, що цей крок може дати державі більше можливостей для обмеження прав громадян, враховуючи російську агресію та зростання загроз.
Так Україна, як держава-член Ради Європи, зобов’язана виконувати норми щодо дотримання прав людини, передбачені Конвенцією. У разі їх порушення, люди або організації можуть подати позов проти України до Європейського суду з прав людини у Страсбурзі. Проте Європейська конвенція з прав людини дозволяє державам-членам заявити про аргументоване відхилення від виконання окремих зобов’язань через особливі обставини, зокрема через військову агресію. Це дозволено відповідно до статті 15, яка передбачає можливість відступу в разі війни або іншої небезпеки, що загрожує життю нації.
Адвокат Олександр Макаренко, зазначає, що відступ від конвенції не є звільненням від усіх зобов'язань, і не дає державі права порушувати основні права людини без належної підстави. Відступ повинен бути ретельно обґрунтованим і підлягає перевірці з боку міжнародних органів.
Читайте також: Як ветерану, звільненому з військової служби, пройти військово-лікарську комісію
Олександр Макаренко наголошує: «По-перше, будь яка конвенція, яка є ратифікована, це норма міжнародного права. По-друге, на сьогоднішній момент Україна знаходиться в певному правовому режимі воєнного стану. Відповідно до українського законодавства, знаходження нашої країни в такому правом режимі дозволяє певне обмеження конституційних прав».
Чому певне? «І норми Конституції, і інші закони не припиняють діяти. Але в окремих регіонах, або на всій території України, звісно, певні права обмежені. Ну, наприклад, питання або права обиратись і бути обраним. Зі зрозумілих причин, на сьогоднішній момент, немає можливості провести вибори. Є певні питання стосовно обмеження виїзду осіб чоловічої статі за межі України. І в межах останніх змін мобілізаційного законодавства, навіть передбачені обмеження перетину транспортом адміністративних кордонів всередині України, тобто пересування між областями. Єдине, що ця норма почне діяти через вісім місяців після 18 травня».
Олександр Макаренко, зазначає, що ми все рівно живемо в межах правової країни. Тобто, якщо від вас всередині України щось вимагають зробити достатньо актуальним логічним запитанням стає: «на підставі якої норми закону я маю це зробити?».
«І до фактичної війни, і зараз було два можливих сценарії спілкування з представником влади чи правоохоронних органів. Перший сценарій. Мене просять щось зробити. Я добровільно погоджується зробити для того, щоб мінімізувати час спілкування. І є другий сценарій. Мені нема чого приховувати. Я можу і навіть готовий показати документи. Але я також маю право вимагати, щоб це відбулося в межах закону».
І це не означає неповагу до поліцейського, або нерозуміння до ситуації, яка відбулась. Просто ми кажемо, що з вісімнадцятого травня і поліцейські, і співробітники ТЦК отримують трошки ширший інструментарій, тобто більший перелік прав для того, щоб перевіряти мої документи, резюмує юрист.
Раніше ми писали: про те в яких випадках після оновлення даних людину можуть примусово доставити до ТЦК.