Вознесіння Господнє — це визначне свято в християнському календарі, яке щороку припадає на 40-й день після Великодня. Воно сповнене особливих духовних змістів, народних прикмет і звичаїв, які бережуть українці з давніх-давен. У 2025 році Вознесіння відзначатиметься 29 травня.
Читайте також: Вознесіння Господнє: дата святкування, історія та традиції
Походження та значення свята
Згідно з євангельськими оповідями, у цей день Ісус Христос завершив Своє земне життя після Воскресіння та вознісся на небо, щоб возз'єднатися з Отцем Небесним. Подія відбулася на Єлеонській горі в присутності апостолів і стала завершальним етапом Його перебування серед людей.
У християнському вченні Вознесіння символізує не лише піднесення до Бога, а й нагадування про обіцянку другого пришестя Христа. Цього дня в церквах востаннє лунають великодні піснеспіви, а традиційне вітання "Христос воскрес!" більше не вживається.
Колись в Україні свято називали "Вшестя" або "воротами в літо". Люди вірили, що з цього дня природа розкриває свої сили на повну, починається активне цвітіння та формування врожаю. Народна приказка казала: "На Вознесіння цвіт — на Петра хліб", що означало початок періоду, коли врожай починає набирати силу.
Як відзначали Вознесіння в Україні
За старовинними українськими традиціями, господар разом із родиною тричі обходив поля з молитвою, просячи у Бога захисту та щедрого врожаю. Прямо в полі розстеляли скатертину і влаштовували обід — на столі були страви з вареного та печеного м'яса, хліб і особливе печиво у формі драбинок, яке символізувало сходи до неба.
Цими "драбинками" пригощали рідних, сусідів і дітей, бажаючи добробуту. В окремих регіонах господині пекли млинці, фарбували яйця або навіть готували святкові паски. Також у цей день поминали покійних, відвідували цвинтарі та замовляли панахиди, адже вірили, що до Вознесіння душі померлих перебувають поряд із живими.
Вознесіння Господнє - фото з відкритих джерел
Що заборонено робити на Вознесіння
У народній традиції існувало багато заборон, пов’язаних із цим днем. Віруючі намагалися уникати будь-яких сварок, лайки, образ і поганих думок, адже вважалося, що все сказане й зроблене у цей день повертається втричі.
Серед головних заборон:
- Не можна вступати в шлюб — вважалося, що такий союз буде нещасливим.
- Заборонялося брехати, проклинати та ображати — як людей, так і тварин.
- Не слід було працювати по господарству: шити, прати, прибирати, щоб не "змити" благополуччя з оселі.
- Не плювали на землю — адже вона вважалася святою цього дня.
Усе це пов’язували з переконанням, що у день Вознесіння небо відкритіше до молитов, а кожен учинок набуває особливої ваги.
Народні прикмети та вірування
З давніх-давен люди спостерігали за погодою на Вознесіння, адже вірили, що вона підкаже, яким буде врожай і рік загалом:
- Ясний день віщував достаток, а дощ обіцяв неврожай і хвороби худоби.
- Якщо курка несла яйце в цей день, його вішали під дахом як оберіг.
- Каркання ворони сприймали як добрий знак.
- Спека на Вознесіння обіцяла теплу погоду до самого листопада.
Також вважалося, що в цей день вода та трави набувають цілющих властивостей, тому їх збирали для збереження здоров'я та від усіляких недугів.
Вознесіння Господнє для українців було не тільки важливим церковним святом, а й днем єднання з природою, надії на добрий рік та щасливе майбутнє.
Раніше ми писали: православні свята у травні 2025: духовний календар останнього весняного місяця.