День визволення: чому ми маємо пам’ятати 28 жовтня - фото з відкритих джерел

Щороку 28 жовтня в Україні відзначають День визволення від нацистських окупантів — день пам’яті, який нагадує про величезну ціну, заплачену за звільнення українських земель під час Другої світової війни. Трагедія тих років торкнулася кожної родини, а сьогодні, коли очевидців подій стає все менше, важливо берегти історичну правду.

Читайте також: Не мовчи! Полон вбиває!: криворіжці щонеділі борються за звільнення захисників України

Чому «фашисти» — не зовсім правильно

Війна між нацистською Німеччиною та Радянським Союзом розпочалася 22 червня 1941 року. Саме цього дня нарком закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов у своєму зверненні до народу вперше назвав Німеччину «фашистською державою». Радянська пропаганда активно використовувала цей термін, хоча насправді режим Адольфа Гітлера мав нацистський, а не фашистський характер.

День визволення: чому ми маємо пам’ятати 28 жовтня - фото з відкритих джерел

Фашизм — це ідеологія, що виникла в Італії, тоді як у Німеччині панувала націонал-соціалістична доктрина. Радянське керівництво прагнуло уникнути будь-яких паралелей між «соціалізмом» у назві німецької партії та власною системою, тому й узагальнило ворога як «фашистів». Насправді Італія залишалася єдиною державою світу з фашистським устроєм, а тому правильніше говорити — нацистська Німеччина.

Як звільняли Україну

Під час перших місяців війни вся материкова частина України опинилася під окупацією. Оборона Севастополя тривала до липня 1942 року, після чого місто теж було захоплене. Проте вже з 1943 року ситуація почала змінюватися.

День визволення: чому ми маємо пам’ятати 28 жовтня - фото з відкритих джерел

Переломними моментами стали Сталінградська битва (лютий 1943 року) і битва на Курській дузі (липень 1943 року) — одна з найбільших танкових операцій в історії. Саме після них радянські війська розпочали масштабний наступ на українських територіях.

Основні етапи визволення:

  • Харків — 23 серпня 1943 року;
  • Київ — 6 листопада 1943 року;
  • Дніпро — 23 грудня 1943 року;
  • Одеса — 14 квітня 1944 року;
  • Львів — 27 липня 1944 року.

Паралельно тривали масштабні операції — Житомирсько-Бердичівська, Корсунь-Шевченківська, Рівненсько-Луцька, Криворізька, Львівсько-Сандомирська та Східно-Карпатська.

Остаточне вигнання німецьких військ із території України завершилося 28 жовтня 1944 року. Водночас останні бої точилися ще кілька тижнів — у прикордонному Чопі, який остаточно звільнили лише 23 листопада.

Україна у Другій світовій: ціна перемоги

Втрати України в роки війни становлять близько 5,2 мільйона осіб. Із них:

  • близько 3 мільйонів — цивільні,
  • понад 1 мільйон — жертви Голокосту,
  • 2,2 мільйона — військові та пов’язані зі зростанням смертності.

День визволення: чому ми маємо пам’ятати 28 жовтня - фото з відкритих джерел

За підрахунками демографів, довоєнна чисельність населення відновилася лише у 1959 році. Варто також пам’ятати, що українці воювали не лише у складі Червоної армії, а й у військах США, Великої Британії, Польщі, Франції та інших країн. Точні цифри втрат і досі залишаються предметом історичних досліджень.

Як вшановують пам’ять

28 жовтня по всій Україні відбуваються пам’ятні заходи — покладання квітів, мітинги, хвилини мовчання. Люди приходять до меморіалів, аби віддати шану тим, хто загинув, визволяючи українську землю від нацистських загарбників.


День визволення: чому ми маємо пам’ятати 28 жовтня - фото з відкритих джерел

На початку Другої світової війни українські землі входили до складу чотирьох держав, тож сьогодні українці можуть вшановувати різних героїв — і тих, хто боровся у складі Червоної армії, і учасників визвольного руху.

Це свято — не лише данина минулому, а й нагадування, що боротьба за свободу триває. Як тоді, так і зараз українці стоять на захисті своєї землі, свого народу і права на незалежність.

Ми пам’ятаємо. Ми шануємо. Ми сильні.

Раніше ми писали: незламні духом: у Кривому Розі провели акцію на підтримку полонених захисників України.