Цими днями сім років тому відбулась перша вистава сучасного театру одного актора AVE. З нагоди свята у картинній галереї Art Craft Oil шанувальники театрального мистецтва вітали іменинника та згадували перші кроки на сцені. Павло Осиков – актор і художній керівник театру приймав привітання і розповідав про творчий шлях. Журналістка krivbass.city також відвідала театральне свято. 

Чому саме AVE? Бо у перекладі означає «вітаю!»

Загалом за сім років театр зіграв 12 вистав, 3 перфоменси, в яких Павло брав участь, але не був автором дійства. Ще в арсеналі є 5 вистав, які за різних причин не побачив глядач. Шлях театру до свого глядача був непрстим, але захоплюючим: спочатку театр одного актора AVE виступав на квартирнику, пізніше почав виступати у форматі театру «ШуМ», потім почалися виступи за межами Кривого Рогу і навіть України. Паралельно Павло брав участь у вуличних перформенсах, був на гастролях у Польщі.

У 2021 році театральна робота акторів «ШуМу» і вистава " ТРи хороших деовчки" відзначена спеціальною нагородою на Всеукраїнському фестивалі театрального мистецтва «Театральна легенда».

Виступав Павло з моновиставами і на малій сцені криворізького театру ім. Тараса Шевченка та малій сцені «Академії руху».

Під час ковідного карантину глядача на екстрим-вистави запрошували до Кочубеївських штолень та стрілецького тиру. Сучасний театр Павла традиційно експериментальний – вистави проходять на різних імпровізованих майданчиках: у картинній галереї та у залі культурно-громадського центру «Шелтер +».

А від початку війни театр спустився у бомбосховища та укриття, де неодноразово Павло збирав глядачів на прем’єри вистав. З 2022 року актор і автор постановок працює виключно на волонтерських засадах, активно допомагає захисникам України на передовій.

Разом з війною народився і мистецький проєкт KVARTA, де від початку війни глядачам пропонували подивитись цілий цикл моновистав про самоідентичність «Ідея», «Що ти хочеш?», «Око за око», «Ішо».

«Театр – це комунікація. Це місце, де ти можеш поговорити з людьми на важливі теми. Під час моїх вистав майже всі глядачі мені знайомі, а навіть якщо це нові люди – я їм довіряю. Цю близькість доводить безкінечна кількість откровень і рефлексій після моїх моновистав і комунікації з глядачами. Ми довіряємо один одному».

Під час святкування дня народження театру Павло Осіков запропонував своїм гостям відвідати кілька локацій з декорацями до вистав, які вже не використовуються.



 

«Для мене театр одного актора і Павло – це відкриття! Щоразу під час вистав я відкриваю нові грані його таланту. Моновистави його театру – це завжди діалоги, якими я насолоджуюсь. Постановки Павла – це тотальне спілкування. Філософськи мистецтво Павла мені не завжди відгукується, але це питання другорядне. Я завжди відвідую всі його прем’єри і із задоволенням відвідую різні заходи, де він бере участь», - ділиться враженнями криворізький митець Ренато Ортіс.

Гостями свята були також актори плейбек театру «Ехо», які імпровізовані трансформації історій і спогадів гладічів.

Творча група Павла окрім моновистав і перфомансів часто стає учасниками різних вуличних театралізованих дійств. Саме так свого часу на екологічній акції з Павлом познайомилась громадська діячка з Інгульця Ірина Голоднова.

«Павла знаю багато років, він активно підтримував патріотичні та екологічні заходи. На вечорі пам’Яті героїв Дебальцево він читав реп – по спині бігли мурахи. До дня відмови від поліетиленових пакетів ми організували екоакцію на мікрорайоні. Павло дуже швидко завжди відгукується на різні ідеї, ніколи не відмовляє у творчій допомозі – це дуже дорого вартує. Зараз ми продовжуємо працювати над проєктом сортування сміття і сподіваюсь це буде цікаво», - зазначила Ірина Голоднова, громадська діячка з Інгулецького району.

Павло не згалядає у далеке майбутнє свого театру. Продовжує писати нові вистави, дуже хоче перекласnи українською постановки, які не були показані, щоб все ж таки їх побачив глядач. Чотири моновистави до початку війни були у доробку театру і були написані російською мовою.

«Для мене дуже важливо потрапити в ритм під час перекладу. Поетичну моновиставу неможливо перекласти дослівно – втрачається зміст. Потрібна дуже копітка робота з переосмисленням», - зазначає Павло Осиков.

Головне все ж таки для творчого проєкту Павла – це допомога хлопцям і дівчатам, які наближають перемогу на передовій.

«Треба спочатку думати про військових, а потім про театр. Треба спочатку думати про тих, хто думає про нас!», - вважає Павло Осиков.

Раніше ми писали: До Кривого Рогу завітали найкращі артисти у своєму виді циркового мистецтва. Посмішки дітям дарували веселі клоуни та милі песики. Криворіжці залишились у захваті від повітряних гімнастів, від їх надскладних трюків.