Леся Українка: життя, яке сильніше за біль - фото з відкритих джерел

Майбутня поетеса з’явилася на світ у заможній, освіченій та патріотичній родині. Її мати — відома письменниця і громадська діячка Олена Пчілка (Ольга Драгоманова-Косач). Батько був високоінтелігентним поміщиком, який захоплювався мистецтвом і літературою. Дядьком Лесі був Михайло Драгоманов — визначний науковець і громадський діяч, що значно вплинув на її світогляд.

Читайте також: Мовний пароль: слова, які росіяни не можуть правильно вимовити українською

Дитинство і виховання

Садиба родини Косачів розташовувалася на околиці села й охоплювала близько 500 гектарів землі — ліси, поля та великий фруктовий сад. На території маєтку знаходилося джерело, відоме як Лесин кадуб. За переказами, саме тут росла стародавня верба, образ якої згодом ожив у «Лісовій пісні». Подейкують навіть про захований «косачівський скарб».

Лариса була другою дитиною з шести, але ще змалку попросила називати її Лесею. Усі діти здобували домашню освіту за спеціальною програмою — винятково українською мовою. Мати була вимогливою й суворою, привчала дітей до дисципліни та праці.

Найтісніший зв’язок Леся мала з братом Михайлом. Їхня дружба була настільки міцною, що в родині їх жартома називали «Мишелосіє».

Леся Українка: життя, яке сильніше за біль - фото з відкритих джерел

Ранній талант і хвороба

Леся Українка вражала здібностями з раннього дитинства:

  • читати навчилася у 4 роки;
  • у 5 років пробувала писати драматичні твори;
  • у 9 — створила вірш «Надія».

У 10-річному віці життя різко змінилося: лікарі діагностували туберкульоз кісток. Тривале лікування, операції та місяці в гіпсі перекреслили її мрію про професійну музичну кар’єру. Леся чудово грала на фортепіано, навчалася у тітки та в першої дружини Миколи Лисенко — Ольги О’Коннор. Вона не просто виконувала музику, а вміла блискуче імпровізувати.

Освіта і мови


Леся Українка: життя, яке сильніше за біль - фото з відкритих джерел

Незважаючи на хворобу, Леся Українка самостійно опанувала понад 10 мов — від європейських до класичних. Уже в 12 років вона перекладала твори Миколи Гоголя, а згодом її роботи почали з’являтися в літературних журналах.

Псевдонім «Українка» вона обрала під впливом дядька Драгоманова. Перші публікації під цим ім’ям з’явилися, коли їй було лише 13 років.

У 19-річному віці письменниця створила підручник «Стародавня історія східних народів» для молодших сестер та активно перекладала Байрона, Шекспіра, Гейне, Гюго, Гомера й інших класиків.

Кохання і втрати

У Ялті Леся познайомилася з Сергієм Мержинським — тяжкохворим журналістом, якого вона щиро покохала. Всупереч волі батьків, вона доглядала його до останнього подиху. Саме після цієї трагедії з’явилася поема «Одержима».

Лише у 36 років письменниця вийшла заміж за фольклориста Климента Квітку. Шлюб був непростим: чоловік був молодший, без статків і також хворів. Подружжя багато подорожувало в пошуках лікування — Європа, Кавказ, Крим, Єгипет. Ці мандрівки значно збагатили творчий світ Лесі.

Леся Українка: життя, яке сильніше за біль - фото з відкритих джерел

Творчість і захоплення

  • «Лісову пісню» Леся Українка написала всього за 12 днів.
  • Вона обожнювала природу та сама вирощувала квіти.
  • Була талановитою художницею-мариністкою — на жаль, збереглася лише одна її картина.
  • Листувалася і дружила з Ольгою Кобилянською.

Поетеса перебувала під негласним наглядом поліції, а багато її творів цензура забороняла. Саме тому значну частину робіт вона друкувала за кордоном.

Цікавий факт: у останні роки життя колір її очей змінився з темно-сірого на яскраво-блакитний — про це згадувала у листах мати письменниці.

Вшанування пам’яті

Леся Українка: життя, яке сильніше за біль - фото з відкритих джерел

Ім’я Лесі Українки носять вулиці, площі, театри, бібліотеки та університети по всій Україні — у Києві, Луцьку, Львові та багатьох інших містах. Її творчість досліджує спеціалізований науковий інститут, а на честь поетеси названо астероїд 2616 Lesya.

У 1971 році за рішенням ЮНЕСКО 100-річчя від дня її народження відзначалося в усьому світі.

Раніше ми писали: українська «стодола»: значення, історія та чому її не перекласти російською.