Мешканець Інгульця з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України. Криворіжець з позивним «Кот» нищить ворога, застосовуючи дрони, хоча до війни він керував машиністами екскаваторів та водіями великих БілАЗів. Про військогового з Кривого Рогу розказали у 129-й окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ.
Читайте також: в Україні скоротили терміни проходження військово-лікарської комісії: подробиці рішення МОЗ
З 16 років «Кот» працював бор-майстром в кар’єрі і подумати не міг, що колись опиниться на війні.
Боєць розповідає, що війна для нього почалася, як і для всієї України, у 2014 році, але кинув все та взяв до рук зброю і встав на захист держави у лютому 2022 року, з початком широкомасштабної війни.
«Кот» родом з Кривого Рогу, проживав в мікрорайоні Інгулець, а працював в місті на підприємстві «Рудомайн». Коли росія прийшла з війною до України, з’явився до військкомату, де його довго не брали, тому що не мав ні досвіду, ні потрібної професії. Зрештою, працював з колегами на КЦРЗ (ремонтно-механічний завод), звідки й зібрали хлопців, з якими в місті були групою ДШВ. Через деякий час відправився працювати до Херсону з 777, де в процесі почав вивчати БПЛА.
Військовий згадує, що спочатку у нього не було розуміння де хоче працювати та чим займатись взагалі: чи то розвідка, чи то підрив окупантів. Дуже багато було невідомого.
«Саме так, поступово, вирішив для себе, що разом з побратимами хочемо підривати росіян чим-небудь важким та великим, бажано багато. Вийшли на хлопців виробників «Кажанів», попрохали про навчання. Там ми вже і на полігонах займались, і показували нам саперну справу. Багато чого роз’яснювали, щоб ми могли переробити для «скидів», - розповідає боєць.
На навчання було витрачено всього декілька тижнів, як ділиться «Кот», так би мовити, саме базовим знанням. Потім протягом декількох місяців кожен виліт був чимось новим для нього і команди: то злітали програми, то дрони не повертались. Тому в процесі роботи також навчались, як і наші виробники «цих бортів».
«Елементарно, перші борти, на яких ми починали працювати, були «голої версії». Крім того, супутники на землі у нас, тому коли ми на одній з позицій працювали, то радіусу роботи могло бути достатньо, а коли на іншій, то могло бути й не зовсім достатньо. Однак, ми почуваємо себе вільно, РЕБів майже відчуваємо. З часом вдосконалювались разом з розробниками, тому що ми доводимо їм про нюанси в роботі, після чого розробники вдосконалювали «пташку», наприклад знизили гучність», - згадує «Кот».
Після перемоги «Кот» ділиться, що хотілося б виспатись, відпочити з сім’єю в Україні, в тихому місці.
«В нас найгарніші краєвиди. Можливо поїду в Східницю відпочивати, але після того, як висплюсь», - планує військовий.
Каже, що в роботі головне – команда.
«Тільки якщо є команда, все буде працювати як годинник, де кожен впевнений в побратимові та кожен знає свою справу. Команді, де відносини будуються на довірі. Боятися може кожен. Особисто я ще не зустрічав людину, яка не боїться. Головне самому теж думати своєю головою та мати холоднокровний розсуд. Побачивши ціль, боротися за неї та, знову ж таки, навчатися і навчатись, особливо комп’ютерної справи, кібернетиці, електроніці, адже це зараз неабияк допомагає», - підсумував Захисник.
За мотивацію у Героя сім’я вдома: син з дочкою та дружина. Під час служби спілкування телефоном підтримують, але, на жаль, дуже швидко, оскільки ситуація постійно змінюється й особливо часу немає. Їм з командою доводиться працювати як в день, так і в ночі.
Раніше ми писали: врятований дивом: нацгвардієць Дмитро про оборону рубежів та поранення ворожим снайпером.