14 травня в Україні вшановують людей, які під час Другої світової війни рятували євреїв від нацистського переслідування та знищення. Пам’ятну дату було офіційно встановлено постановою Верховної Ради України №1178-IX від 2 лютого 2021 року. Її мета — зберегти історичну пам’ять про мужність і самопожертву українців, які, ризикуючи власним життям, допомагали приреченим на смерть людям.
Читайте також: День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової — коли заснували дату?
Українці серед Праведників народів світу
Україна посідає одне з провідних місць у світі за кількістю Праведників народів світу — почесного звання, яке присвоює Меморіал Голокосту «Яд Вашем» у Державі Ізраїль. Станом на 2024 рік це звання отримали понад 2700 громадян України.
Серед них — селяни, лікарі, вчителі, священники, працівники залізниці та звичайні родини, які:
- переховували євреїв у власних домівках;
- забезпечували їх їжею та одягом;
- допомагали з підробкою документів;
- організовували втечі з гетто.
Багато українських рятівників діяли в умовах постійної небезпеки. За будь-яку допомогу євреям окупаційна влада карала смертю не лише самих рятівників, а й членів їхніх сімей. Попри це тисячі людей не залишилися байдужими до чужого горя.
Серед найвідоміших Праведників народів світу з України:
- священник Омелян Ковч;
- лікарка Марія Гайдай;
- родини Суховерків, Мельників, Козленків і Шевченків.
Дехто з них заплатив за свій вчинок найдорожчим — власним життям.
Герої без зброї: українці, які рятували євреїв від нацистів - фото з відкритих джерел
Чому саме 14 травня
Саме трагічна доля родини Суховерків стала підставою для вибору дати вшанування. 14 травня 1942 року в окупованому Рівному нацисти розстріляли сім’ю за переховування єврейської дівчинки.
Їхній подвиг став символом людяності, мужності та моральної стійкості українців у роки нацистського терору.
Голокост на території України
У період окупації України в 1941–1944 роках нацистський режим знищив понад 1,5 мільйона євреїв — майже 60% довоєнного єврейського населення країни. Це стало частиною політики «остаточного розв’язання єврейського питання», яку реалізовувала нацистська Німеччина.
На українських землях Голокост набув особливо жорстоких форм: людей масово розстрілювали поблизу міст і сіл, часто просто біля їхніх домівок.
Найвідоміші місця масових убивств
- Бабин Яр у Києві;
- Кам’янець-Подільський;
- Львів;
- Харків;
- Одеса;
- Рівне;
- Житомир;
- Миколаїв;
- Умань.
Одним із найстрашніших символів Голокосту став Бабин Яр у Києві. Лише за два дні — 29 і 30 вересня 1941 року — там було вбито понад 33 тисячі євреїв.
Багато місць масових поховань сьогодні позначені меморіалами, однак чимало з них досі залишаються маловідомими або неідентифікованими.
Герої без зброї: українці, які рятували євреїв від нацистів - фото з відкритих джерел
Значення пам’яті про Голокост
До Другої світової війни єврейська громада була невід’ємною частиною культурного, економічного та суспільного життя України. Масове знищення євреїв змінило історичний та етнічний вигляд багатьох українських міст назавжди.
Саме тому пам’ять про Голокост і про людей, які рятували інших у часи нелюдського терору, залишається важливою складовою національної пам’яті України.
Вшанування Праведників народів світу — це не лише данина минулому, а й нагадування сучасному суспільству про силу гуманізму, співчуття та людської гідності навіть у найтемніші періоди історії.
Раніше ми писали: Бабин Яр: місце скорботи та вічного нагадування про трагедію.