Пам’ятну дату було запроваджено у 2020 році відповідно до Указу Президента України № 58. Вона покликана вшанувати мужність і незламність громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території — в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь.
Читайте також: 20 січня: день, що назавжди закріпив Крим у складі України
Дата також приурочена до річниці масового мітингу, що відбувся 26 лютого 2014 року в місті Сімферополь на підтримку територіальної цілісності України. У тій акції взяли участь кримські татари, українці та представники інших національностей.
Початок збройної агресії Росії
20 лютого 2014 року розпочалася активна фаза збройної агресії російської федерації проти України. Саме цього дня було зафіксовано переміщення російських військових підрозділів на територію Криму та в район Керченської протоки.
Показово, що ця дата зазначена на відомчій медалі міністерства оборони рф «За повернення Криму». Водночас у заяві Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року та в законодавстві України 20 лютого 2014 року офіційно визначено днем початку тимчасової окупації.
Лютий 2014-го: початок війни Росії проти України - фото з відкритих джерел
Встановлення режиму окупації
У лютому–березні 2014 року події стрімко розгорталися безпосередньо на півострові. До Криму були введені російські військові без розпізнавальних знаків, а з місцевого населення формувалися та озброювалися іррегулярні загони.
Ці формування діяли спільно з підрозділами збройних сил рф, що вже перебували в регіоні. Внаслідок цього на території півострова було встановлено режим воєнної окупації.
Порушення міжнародного права
Війна росії проти України фактично розпочалася з Криму. Тимчасова окупація Криму та Севастополя регулярними частинами рф, спеціальними підрозділами інших силових відомств, а також незаконними збройними формуваннями й найманцями, створеними та фінансованими росією, є грубим порушенням норм міжнародного права.
Спроба анексії, що триває вже дев’ятий рік, посягає на суверенітет і територіальну цілісність України.
Лютий 2014-го: початок війни Росії проти України - фото з відкритих джерел
Захоплення ключових об’єктів
24 лютого 2014 року кораблі військово-морського флоту рф, які забезпечували охорону акваторії під час Сочинської олімпіади, у Новоросійську прийняли на борт так званих «зелених чоловічків» — російських військовослужбовців без розпізнавальних знаків разом із бойовою технікою. Після цього кораблі взяли курс на Севастополь.
Мітинг 26 лютого — символ спротиву
26 лютого 2014 року за закликом Меджлісу кримськотатарського народу під стіни Верховної Ради Криму вийшли тисячі людей.
Кримські татари, українці та представники інших національностей відкрито заявили про спротив окупації та підтвердили, що Крим є невід’ємною частиною України. За різними оцінками, у мітингу взяли участь від 5 до 10 тисяч осіб.
Уранці 27 лютого регулярні військові формування рф захопили будівлі парламенту та уряду Криму.
Лютий 2014-го: початок війни Росії проти України - фото з відкритих джерел
Псевдореферендум і завершення окупації
28 лютого 2014 року, перебуваючи під контролем російських військових, Верховна Рада Криму ухвалила рішення про проведення так званого референдуму щодо статусу півострова. Того ж дня підрозділи збройних сил російської федерації почали блокувати українські військові частини, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь, а також перекрили сухопутні в’їзди до Криму з боку Херсонської області.
16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум, зрежисований росією, який був бойкотований кримськими татарами та проукраїнськи налаштованими мешканцями півострова.
25 березня було захоплено останній український військовий корабель у Криму — морський тральник «Черкаси» Військово-Морських Сил України, на якому до останнього майорів український прапор.
Відтоді Автономна Республіка Крим і місто Севастополь залишаються тимчасово окупованими російською федерацією.
Раніше ми писали: сталева країна: як формувалася важка промисловість України і чому вона досі тримається.