27 січня 1945 року війська Першого Українського фронту звільнили нацистський табір смерті Аушвіц-Біркенау. Ця подія стала символом завершення однієї з найстрашніших сторінок в історії людства та основою для встановлення Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту.
Читайте також: Сьогодні у світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту
Під час Другої світової війни нацистський режим знищив близько шести мільйонів євреїв. Приблизно півтора мільйона з них були з території сучасної України. Голокост став прикладом цілеспрямованого геноциду, побудованого на ідеології ненависті, расизму та дегуманізації.
Голокост як пересторога для ХХІ століття - фото з відкритих джерел
Чому важливо пам’ятати про Голокост
У 2005 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, якою наголосила: Голокост є застереженням для всього людства щодо небезпек, які несуть фанатизм, нетерпимість і ксенофобія.
Однак події ХХІ століття доводять: пасивної пам’яті недостатньо. Повномасштабна війна Росії проти України засвідчила, що злочини проти людяності можуть повторюватися, якщо світ не реагує вчасно.
Пам’ять має перетворюватися на дію — через освіту, відкритий діалог і рішучу протидію мові ненависті.
Місця пам’яті про Голокост під ударом
За останній рік російська агресія завдала шкоди знаковим меморіальним об’єктам в Україні.
Бабин Яр (Київ). 1 березня 2022 року російська ракета вразила територію поблизу урочища Бабин Яр — символу масових розстрілів євреїв у Східній Європі. Через десятиліття після нацистських злочинів світ знову побачив кадри з місця трагедії.
Дробицький Яр (Харків). Місце поховання від 14 до 20 тисяч жертв нацизму зазнало обстрілу. Уламки пошкодили центральний монумент меморіалу — менору.
Голокост як пересторога для ХХІ століття - фото з відкритих джерел
Свідки Голокосту — жертви сучасної війни
Російська агресія забрала життя людей, які пережили нацистські табори та переслідування.
Ванда Об’єдкова у дитинстві переховувалася від нацистів у Маріуполі. У квітні 2022 року вона загинула під час обстрілу міста російськими військами.
Борис Романченко — колишній в’язень Бухенвальду, Берген-Бельзена, Дори та Пенемюнде, активний хранитель пам’яті про нацистські злочини. Він загинув у Харкові 18 березня 2022 року внаслідок російського удару. Йому було 96 років.
Голокост як пересторога для ХХІ століття - фото з відкритих джерел
Пам’ять як запобіжник майбутніх трагедій
Неможливо запобігти повторенню геноцидів без:
- міжнародного тиску на авторитарні режими;
- притягнення злочинців до відповідальності;
- активної позиції громадянського суспільства.
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту — це не лише про минуле. Це про відповідальність сьогодні та вибір на користь людяності завтра.
Раніше ми писали: Міжнародний день пам’яті жертв геноциду: уроки минулого для майбутнього.