фото з відкритих джерел

Українські громади мають планувати свій розвиток так, щоб міста, селища та села були доступними для різних груп населення. При цьому безбар’єрність стосується не лише пандусів, ліфтів чи входів до будівель, а й можливості отримувати інформацію, користуватися цифровими послугами, навчатися, працювати та брати участь у житті громади.Такі рекомендації оприлюднили в пресслужбі Дніпропетровської ОВА з посиланням на Міністерство розвитку громад та територій України.

Доступні міста для всіх: які зміни мають враховувати українські громади

Рекомендації відповідають напрямам Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору. Громадам пропонують враховувати їх під час планування власного розвитку.

Йдеться про шість основних напрямів:

  • фізична безбар’єрність — доступність будівель, вулиць, громадських просторів та іншої інфраструктури;
  • інформаційна — можливість отримувати та розуміти необхідну інформацію;
  • цифрова — доступ до цифрових сервісів і послуг;
  • суспільно-громадянська — можливість людей брати участь у житті своєї громади;
  • освітня — рівний доступ до навчання;
  • економічна — можливості для працевлаштування та економічної самостійності.

Читайте також: Безбар'єрний доступ до лікарень: криворіжців закликають підтримати петицію

Не лише пандуси та доступні входи

Таким чином, створення безбар’єрного середовища не обмежується облаштуванням фізичної інфраструктури. Навіть доступна будівля не вирішує проблему повністю, якщо людина не може скористатися необхідним онлайн-сервісом, отримати зрозумілу інформацію, навчатися або працювати. Саме тому громадам рекомендують враховувати принципи безбар’єрності комплексно — під час планування розвитку територій, послуг та можливостей для мешканців.

Рекомендації мають допомогти громадам визначати потреби та закладати відповідні рішення у свої плани розвитку відповідно до Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору.

Раніше ми писали: Недоступні з’їзди, зайняті спеціальні паркомісця та транспорт, до якого незавжди можливо потрапити на кріслі колісному. Саме ці проблеми містяни найчастіше називали, відповідаючи на запитання, чи можна вважати Кривий Ріг безбар’єрним. Журналісти krivbass.city провели опитування серед містян та людей, які щодня стикаються з проблемами рівних можливостей, та дізналися, що заважає місту стати справді доступним для всіх та які зміни необхідні.