Група Метінвест увійшла до десятки найбільших платників податків України за версією dsnews.ua.
У матеріалі «Топ-10 компаній серед найбільших платників податків» видання розповіло про компанії, ранжовані за виторгом у публічному рейтингу системи YouControl за 2023 рік.
У 2023 р. Група Метінвест, з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств, перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні 14,6 млрд грн податків і зборів. Серед найбільших за обсягом відрахувань — єдиний соціальний внесок, що становить 3,3 млрд грн, податок на прибуток — 3,2 млрд грн і податок на доходи фізичних осіб — понад 3 млрд грн.
Водночас українські підприємства Метінвесту торік збільшили плату за землю майже на 10% проти 2022 р. — до 1,2 млрд грн. Також зросли виплати екологічного податку — до 608 млн грн.
Вагомим джерелом наповнення державного та місцевих бюджетів України у 2023 р. стала плата за користування надрами в розмірі 2,2 млрд грн.
Крім того, від початку повномасштабної війни Метінвест спрямував на допомогу Україні та її громадянам 4,8 млрд грн, з яких понад 2,5 млрд грн — на потреби армії в межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова. Компанія стала найбільшим серед приватного бізнесу в Україні донором ЗСУ, постачає обладнання і техніку, а також виготовляє сталеві вироби для фронту.
Відкриття морського коридору в серпні 2023 р. дало змогу Метінвесту відновити експорт гірничо-металургійної продукції, який був заблокований від початку вторгнення. Як наслідок, компанія почала поступово збільшувати завантаженість металургійних комбінатів із 50% до 75%, ГЗК — із 35-40% до 80%, а отже, зростають і податкові надходження.
Цього лютого Метінвест увів в експлуатацію 11 лаву з видобутку коксівного вугілля в 10 блоці шахтоуправління "Покровське", яка дасть можливість видобути майже 1 млн т вугілля. Збільшення видобутку — це підтримка прифронтового регіону та зростання податкових виплат.
Фото пресслужби компанії Метінвест
Фінансова директорка Групи Метінвест Юлія Данкова в інтерв’ю dsnews.ua докладніше розповіла про внесок компанії в забезпечення держави, спільнот і громадян.
— Торік Метінвест перерахував до бюджетів усіх рівнів 14,6 млрд грн податків. Яка динаміка відрахувань проти 2022-го? Чи можна очікувати ще кращих показників у поточному році?
— Динаміка відрахувань позитивна. Вже в I кварталі 2024 р. ми очікуємо зростання відрахувань до понад 4 млрд грн проти 2,5 млрд грн у І кварталі минулого року. Якщо порівнювати з I кварталом 2022 р., то тоді компанія сплатила 6,9 млрд грн податків, але потрібно зважати, що це нарахування за результатами IV кварталу 2021 р., який був піковим для металургів, та за два ефективні місяці до повномасштабного вторгнення. Тож у січні-березні цього року розраховуємо збільшити виплати за всіма видами податків проти аналогічного періоду 2023 р.
— Потужності Метінвесту сконцентровані в прифронтових містах, де найбільша потреба в підприємствах, що створюють попит на працю та генерують податки. Наскільки вагомий внесок Групи до бюджету таких міст?
— Візьмімо за приклад Покровськ, що розташований за кількадесят кілометрів від лінії фронту. У 2023 р. підприємства Метінвесту сплатили понад 261 млн грн податків і зборів, а це третина від усіх податкових надходжень до місцевого бюджету. Найбільші статті відрахувань — податок на доходи фізичних осіб у розмірі понад 245 млн грн, рентна плата за користування надрами — 8,5 млн грн, податок на майно — 4,5 млн грн, сплата за землю — понад 3 млн грн та екологічний податок — понад 2,3 млн грн. Ми вважаємо, що це вагомий внесок у розвиток місцевих громад і підтримання обороноздатності країни загалом.
Читайте також: 11 квітня 2024 року депутати Верховної Ради України ухвалили в цілому проєкт закону про посилення мобілізації - що він передбачає
— Що, на Вашу думку, треба покращити в податковій площині, щоб бізнес міг працювати ефективніше в умовах війни?
— В Україні вже довго триває дискусія щодо можливості запровадження податкової консолідації. Деякий час вона не була в фокусі. Але з огляду на нинішні реалії, ми вважаємо, що до цього питання варто повернутися, бо це якісна податкова цивілізована практика. Наприклад, наша вугледобувна компанія UCC в США консолідує податки та звітує за загальний перелік юридичних осіб — вугледобувних підприємств.
Інше питання, яке нас турбує, — дублювання податків. Наші гірничо-збагачувальні комбінати за один об’єкт сплачують кілька видів податків: екологічний податок, плату за землю, плату за розміщення відходів і плату за надра. Плюс податок на прибуток. Це все нібито різні податки, але лише за один кар’єр ми сплачуємо чимало. Нам це не здається справедливим, і ми вважаємо, що податки дублюються.
Натомість цей ресурс ми могли б спрямувати на інвестиції, що створять нові робочі місця. Крім того, це також надходження до бюджету у вигляді імпортного ПДВ, митних зборів. Це зростання нашої ефективності, що своєю чергою генеруватиме більше податку на прибуток.
— Вже майже два роки минуло з моменту повернення відшкодування ПДВ експортерам. Як зараз працює цей механізм?
— Як експортоорієнтована компанія, Метінвест розраховує на відшкодування ПДВ, і в цілому механізм працює, але є деякі вагомі питання, які так і не вирішуються. Частину наших контрагентів, у яких ми закуповуємо послуги чи товари, податкові органи вважають ризикованими. Ці контрагенти виводять ПДВ і він не потрапляє до бюджету, як це має бути за законодавством.
І замість того, щоб боротися саме з цими ризикованими платниками податків, податкова відмовляє у відшкодуванні ПДВ таким компаніям, як наша, що працюють офіційно та прозоро. По суті, податкова карає нас за те, що наші недобросовісні контрагенти не сплачують ПДВ до бюджету. Така практика триває не лише останні два, а багато років.
Зараз, в умовах воєнних дій, значення цієї проблеми зростає, бо вона впливає на наші обігові кошти. Ми недоотримуємо відшкодування ПДВ, тому що держава так і не навчилася боротися з ризикованими платниками податків. Зрештою держава матиме зростання податкових надходжень, якщо розв’яже це питання. До того ж податкова не відвертатиме так багато ресурсів, які може спрямувати на корисніші справи.
— Податки та збори — це також спосіб управління екологічністю виробництва. Так, у ЄС з 2026 р. повноцінно запрацює новий податок на вуглецевмісний імпорт. В ідеалі українським металургам потрібно встигнути адаптувати виробничі процеси, щоб лишитися конкурентоспроможними на цьому ринку. Інакше частина грошей, яка могла б поповнити бюджет України, піде в бюджет ЄС як "податок СBAM". Чи є в Метінвесту план, як пом'якшити такий сценарій?
— Справді, це виклик для українських підприємств Метінвесту. Ми планували перебудувати наші заводи під виробництво низьковуглецевої сталі. Але не встигнемо провести зелену трансформацію підприємств до 2026 р. через війну. Адже зараз ми не можемо інвестувати в масштабні проєкти в Україні. Тому є два варіанти — прискорений вступ України в ЄС та приєднання до європейської системи торгівлі викидами (EU ETS) або відтермінування для України вимог СВАМ.
Раніше ми писали: У Метінвесті впроваджують нову модель роботи криворізьких видобувних підприємств. З квітня 2024 року керувати Центральним, Інгулецьким та Північним ГЗК буде єдиний адміністративно-управлінський центр. Для цього створено гірничовидобувний департамент у структурі Операційної дирекції Групи. Очолив департамент Ігор Тонєв, якого також призначено на посаду єдиного генерального директора трьох ГЗК.