Чи затримуватимуть пенсії в Україні: які виплати можуть скоротити і до чого тут Кривий Ріг

Економічні труднощі в Україні можуть по-різному вплинути на соціальні виплати. Пенсіонери, за оцінками експертів, мають підстави розраховувати на своєчасне отримання коштів, тоді як працівники бюджетної сфери ризикують втратити частину премій і надбавок. Окремі обмеження діють для безробітних: під час воєнного стану допомогу виплачують переважно не довше трьох місяців.

Такий прогноз озвучили економісти Олег Пендзин та Андрій Забловський у коментарі ТСН.ua. Для Кривого Рогу тема має особливе значення через залежність міської економіки від промислових підприємств, зокрема на тлі зупинки виробництва на «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Чи можуть в Україні припинити виплачувати пенсії

За оцінкою економіста Олега Пендзина, пенсійні виплати залишаються захищеним напрямом державних видатків. Навіть якщо надходження від єдиного соціального внеску скорочуватимуться через проблеми підприємств, нестачу коштів Пенсійному фонду можуть компенсувати з державного бюджету.

«Пенсійний фонд України залишається захищеною статтею видатків. Навіть за умов падіння надходжень від ЄСВ, який сплачує бізнес, дефіцит Пенсійного фонду напряму покриватиметься з державного бюджету, який отримує пряму фінансову підтримку від ЄС та МВФ», — пояснив Олег Пендзин.

Цей прогноз узгоджується з параметрами бюджету Пенсійного фонду на 2026 рік. Його доходи та видатки затверджені на рівні 1,263 трлн грн. Із цієї суми 197,6 млрд грн передбачено як кошти державного бюджету для забезпечення соціальних виплат, які здійснює Пенсійний фонд.

Фінансування пенсій також триває. За інформацією ПФУ, станом на 31 жовтня 2026 року на пенсійні виплати було спрямовано 75,1 млрд грн, а 1 листопада розпочалося фінансування пенсій за листопад.

Отже, підстав говорити про заплановане припинення пенсійних виплат немає. Водночас експертний прогноз не є гарантією від будь-яких можливих затримок за всіх обставин: фактичне фінансування залежить від надходжень до бюджету та виконання видаткових зобов'язань держави.

Чому бюджетники можуть втратити премії та надбавки

Інша ситуація може скластися для працівників бюджетної сфери. Йдеться про вчителів, медиків, державних службовців та інших працівників, частина доходів яких складається не лише з основного окладу, а й із доплат, премій та місцевих надбавок.

За словами економіста Андрія Забловського, скорочення податкових надходжень може обмежити можливості місцевих бюджетів. Особливо це стосується громад, економіка яких значною мірою залежить від великих промислових підприємств.

«Місцеві громади, особливо прифронтові міста, як Кривий Ріг чи Запоріжжя, де зупинилися заводи, втратять надходження від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Це означає, що місцеві надбавки та премії бюджетникам у IV кварталі, найімовірніше, будуть повністю заморожені», — наголосив Андрій Забловський.

Варто розрізняти основну заробітну плату та стимулювальні виплати. Прогноз економіста стосується передусім премій і надбавок, які залежать від фінансових можливостей конкретного бюджету. Це не означає автоматичного скасування окладів усім учителям, медикам чи працівникам комунальних установ.

Для Кривого Рогу питання промислових надходжень стало особливо актуальним після оголошення про холодну зупинку «АрселорМіттал Кривий Ріг». Підприємство переходить до консервації виробничих потужностей, а працівникам повідомляли про можливе зменшення заробітків. Якщо фонд оплати праці скорочується, це може впливати й на надходження ПДФО до бюджетів.

Водночас наслідки для міської скарбниці залежать не лише від роботи одного підприємства, а й від зайнятості працівників, рівня їхніх зарплат та податкових надходжень від інших роботодавців. Тому прогноз щодо премій бюджетникам слід розглядати саме як оцінку економіста, а не як уже ухвалене рішення міської влади.

Скільки платять безробітним під час воєнного стану

Ще одна категорія, яка може відчути економічні проблеми, — люди, які втратили роботу. У промислових містах, зокрема Кривому Розі, ризик скорочення зайнятості пов'язаний із ситуацією на великих підприємствах та в компаніях, які працюють у суміжних галузях.

Для таких громадян передбачена допомога по безробіттю. Проте її розмір не є однаковим для всіх і залежить від страхового стажу, попередньої заробітної плати та підстав звільнення.

У 2026 році встановлено такі розміри виплат:

• 8647 грн на місяць — максимальна допомога;

• 3900 грн — мінімальний розмір для низки категорій застрахованих осіб;

• 1650 грн — для окремих категорій, зокрема молоді без страхового стажу, яка шукає перше робоче місце, та людей, звільнених за порушення трудової дисципліни.

Якщо людина має щонайменше сім місяців страхового стажу протягом року перед реєстрацією безробітною, суму розраховують у відсотках від середньої заробітної плати. Відсоток залежить від тривалості страхового стажу. Водночас виплата не може перевищувати встановлену максимальну межу.

Окреме обмеження стосується тривалості допомоги. Під час воєнного стану її зазвичай виплачують не більше ніж 90 календарних днів. Для людей передпенсійного віку, яким до досягнення пенсійного віку залишився рік і які мають необхідний страховий стаж, строк може становити до 360 календарних днів.

Таким чином, втрата роботи не означає, що людина отримуватиме максимальну допомогу протягом усього періоду пошуку нового місця працевлаштування. Розмір та тривалість виплат визначають індивідуально відповідно до чинних правил.

Які соціальні виплати опинилися під найбільшим ризиком

Оцінки економістів показують, що проблеми з надходженнями до державного та місцевих бюджетів можуть по-різному позначитися на доходах українців. Пенсійні виплати мають окреме бюджетне забезпечення, тоді як премії та надбавки працівників бюджетної сфери залежать від фінансових можливостей конкретних установ і громад.

Найбільш обмеженою залишається підтримка людей, які втратили роботу: для них діють встановлені максимальні суми та скорочені строки виплат на період воєнного стану.

Для Кривого Рогу важливим чинником залишатиметься ситуація на промислових підприємствах. Зміни в роботі великих роботодавців можуть впливати на зайнятість, зарплати та податкові надходження, а отже — і на можливості місцевого бюджету фінансувати додаткові виплати працівникам соціальної сфери.